Виношувати, -шую, -єш, сов. в. виносити, -шу, -сиш, гл.
1) Выносить, повыносить. Носить та й носить, та насилу виносила. Який батько, такий син, — виносили з діжки сир.
2) Пронашивать, проносить.
3) Изнашивать, износить.
Грінчи́ти, -чу, -чиш, гл. Поджаривать (хлѣбъ).
Друґа́р, -ра́, м. Рукоятка рулеваго весла у плота. Cм. керма.
Залічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Засчитаться, ошибиться въ счетѣ.
Нещирий, -а, -е. 1) Неискренній.
2) Не настоящій. Нещире то золото, хоть і світиться.
Опинка, -ки, ж. Родъ шерстяной полосатой плахти или запаски.
Порознімати, -маю, -єш, гл. То-же, что и розняти, но во множествѣ.
Потурнацтво, -ва, с.
1) Ренегатство, принятіе турецкой національности и ислама.
2) соб. Ренегаты (отуречившіеся). Обманював... сонне потурнацтво над Босфором.
Тринкати, -каю, -єш, гл. Картавить.
Чортиця, -ці, ж. Чертовка.
