Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ощіпок

Ощіпок, -пка, м. Плоскій прѣсный хлѣбъ. (Угор.). Вх. Зн. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЩІПОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЩІПОК"
Бешишник, -ка, м. 1) Раст. Chenopodium hybridum L. ЗЮЗО. І. 116. Мил. М. 96, 11. 2) = бешиха. Драг. 27, № 11, статья 4.
Брідок, -дка, м. 1) Ум. отъ брід. 2) — курячий. Родъ вышиванья.
Воріття 2, -тя, с. Возвратъ, возвращеніе. Є каяття, та нема воріття. Ном. № 2240. Cм. вороття.
Вулій, -лія, м. Улей.
Даре́мно Cм. Даремне.
Золотіти, -тію, -єш, гл. 1) Блестѣть какъ золото. На токах золотіють скирти. О. 1861. XI. 100. Глина така жовта, аж золотіє. Волч. у. 2) Обогащаться. Доля йому щиро служила, — так і золотів, так і золотів. МВ. І. 65.
Повтікати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Убѣжать (о многихъ). Люде повтікали з хати. Рудч. Ск. І. 12. Були на масніші вареники, та в піст на вербу повтікали. Ном. 2) Вытечь (во множествѣ). Були річки — повтікали, були ставки — повсихали. Чуб. V. 540.
Покрейта, -ти, покре́йтка, -ки, ж. Павлинье перо или цвѣтокъ, затыкаемые парнями за шляпу. Желех. Гол. Од. 75, 77, 79.
Полковникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть полковникомъ. К. ЧР. 186.
Роскішник, -ка, м. Живущій въ роскоши, сибаритъ. Маркев. 43. Вх. Лем. 462.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЩІПОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.