Високо нар. Высоко. Не дивись високо, бо запорошиш око. Ум. височенько.
Змеж, змежи, пред. = зміж.
Мисли́вий, -а, -е. 1) Любящій заниматься охотою. 2) = мисливець 1. Гукнув, щоб скоріш мисливі збірались — на полювання поїде. 3) Способный. Умный, находчивый. Пилипиха усю пригоду нашу знала, а ради не знаходила, хоч яка була мислива собі. 4) Гордый, неприступный, своенравный. Ум. мисли́венький. Ні ради в вас, ні поради не спита, не шукає; поводиться, як той пан з підданками. — Що 'тсе ти, любко, що 'тсе? Може він трохи і мисливенький собі вдався, та він же на те і розумний у нас.
Повідгнивати, -ва́ю, -єш, гл. Отгнить (во множествѣ). Як поморозив ноги та як зачали вони гнисти, так і пальці повідгнивали.
Помазок, -зка, м. = квач 1.
Попорипати, -паю, -єш, гл. Поскрипѣть. Попорипай мені дверима.
Порозгадувати, -дую, -єш, гл. То-же, что и розгадати, но во множествѣ.
Тварина 2, -ни, ж. соб. отъ тварь 1.
Уродниця, -ці, ж. Красавица. Встрѣчено у Щоголева. Тихим сном навіки вродниця заснула.
Шульга, -ги, ж.
1) Лѣвая рука и нога. Коли пішком — то марш шульгою, коли верхом — гляди ж, правою щоб шкапа скочила вперед.
2) Лѣвша.
3) Раст. Uiskum album L.
