Горо́дний, -а, -е и горо́дній, -я, -е. 1) Огородный. Благородний, як кабан городний. Польова картопля краща, ніж городня. Гарне, як мак городній. 2) Горо́дня річ. Домашнее дѣло; весьма близко. Двадцять верстов — це городня річ!
Завали́ти Cм. завалювати.
Ма́тіхна, -ни, ж. = матінка. На тобі кошульку, моя матіхно.
Омазкати, -каю, -єш, гл. Обмазать.
Поладнати, -наю, -єш, гл. Поладить, сойтись. З товаришами, — хоть усе й москалі були, — зараз поладнав.
Прокачати, -ча́ю, -єш, гл. Прокатать извѣстное время (бѣлье).
Роскопати, -ся. Cм. роскопувати, -ся.
Сірнишниця, -ці, ж. Спичечница.
Сусіда, -ди, м. 1) = сусід. То десь узявся близький сусіда матку стареньку із землі підіймає. 2) = підсусідок. Буде оце в чоловіка хата порожня і він пустить в її кого жить, то вже і сусіда його, хоч би та хата була геть де-небудь од його, хоч би за селом або і другому селі. Козаки ж живуть своїми хуторами, а хто не має свого ґрунта, то живе у сусідах у заможнішого. 3) ж. Сосѣдка. Сусідо мила, сусідо близенька, красна, хороша і невеличенька. Ум. сусідонько, сусідонька, сусідочка.
Тижбір, -бора, м. Пестъ къ ступкѣ. Носиться, як баба з тижборьом.
