Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підтикатися

Підтикатися, -каюся, -єшся, сов. в. підтикатися, -чуся, -чешся и підіткну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Подтыкаться, подоткнуться, подсунуться. Підтикалась, підсмикалась, йду гречки косити, а щоб мені запашіти та й не заросити. Н. п. Шкапові чоботи набув, підтикався, підперезався і пояс цупко підтягнув. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТИКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТИКАТИСЯ"
Альтемба́с, -су, м. Родъ парчи. Срібним альтембасом стін не обіб'ю у труні. Щог. Бор. 58.
Безнадійно нар. Безнадежно. Ком. І. 54.
Долля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = долити. Що надцідять, то й долляють. Херс.
Заслуже́нник, -ка, м. Заслуженный человѣкъ? Ум. заслуже́нничок. Сину мій, кавалерочку, і сину мій заслуженничку, сину мій страдальничку! Похорон. причитаніе. Мил. 216.
Кресаночка, -ки, ж. Ум. отъ креса́ня.
Курняв! меж. Подражаніе мяуканью. Желех.
Набендю́житися, -жуся, -жишся, гл. Надуться. Чого то вже так набендюжився?
Пекельник, -ка, м. Житель ада, чортъ. МВ. (КС. 1902. X.  Коли дивиться, аж покійний пан старий, того пана батько, дрова возе у пекло, а вони, пекельники, кажуть... Рудч. Ск. І. 95.
Провернути, -ну́, -неш, гл. = провертіти. Проверни дірки в дошці. Cм. провірчувати.
Роспука, -ки, ж. Отчаяніе. К. Кр. 31. О, розлука, мій миленький, розлука, розлука, — комусь буде потішенька, а мені роспука. Гол. II. 778. Ударила з роспуки об поли руками. Г. Барв. 531.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДТИКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.