Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піймяти

Піймати, -маю, -єш, гл. 1) Поймать. Упустила соколонька, да вже й не піймаю. Мет. Сестра її там така, що і в ложці води не піймаєш, т. е. очень быстрая, увертливая. Г. Барв. 202. Піймали до рук. О. 1862. IX 70. 2) Попасть. Максим пошпурив (на бугая) грудку. Метка рука як раз піймала серед крутого лоба. Мир. ХРВ. 129. 2)облизня. Потерпѣть неудачу, получить носъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЙМЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЙМЯТИ"
Бедро, -ра, с. 1) Бедро. Посаджу тя за бедрами, обв'яжу тя тороками. Гол. І. 120. 2) їхати на бедра верхи. Вдвоемъ ѣхать верхомъ на одной лошади. Подольск. г.
Бурунька, -ки, ж. Трубка курительная (изъ березоваго корня)? У глибокій кишені люлька бурунька. Мет. 444.
Дові́ряний, -а, -е. Дознанный, испытанный, несомнѣнный. Що є відьми — се довіряна річ. Н. Вол. у.
Запсува́ти, -сую́, -єш, гл. = зопсувати. Мет. 373. Старий віл ніколи борозни не запсує. Ном. № 8919.
Зранку, зрання, нар. = зрана. Приходили люди зранку. Рудч. Ск. II. 168. Орав же я зрання до полудня, доки не прийшла на серденьку туга. Чуб. V. 157.
Описуватися, -суюся, -єшся, гл. Описываться.
Подріжнятися, -ня́юся, -єшся, гл.кому. Подражать кому. Вх. Лем. 452.
Попереслухувати, -хую, -єш, гл. Выслушать (многихъ).
Тхорина, -ни, ж. 1) Одинъ хорекъ. Шейк. 2) Мясо хорька. Шейк.
Хідлі, -лів, м. мн. Ходули. Паничі учаться на хідлях ходити. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІЙМЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.