Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піймяти

Піймати, -маю, -єш, гл. 1) Поймать. Упустила соколонька, да вже й не піймаю. Мет. Сестра її там така, що і в ложці води не піймаєш, т. е. очень быстрая, увертливая. Г. Барв. 202. Піймали до рук. О. 1862. IX 70. 2) Попасть. Максим пошпурив (на бугая) грудку. Метка рука як раз піймала серед крутого лоба. Мир. ХРВ. 129. 2)облизня. Потерпѣть неудачу, получить носъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЙМЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЙМЯТИ"
Бляхман, -на, м. Туманъ передъ глазами. бляхмана пускати, бляхманом очі занести кому. Одурачить, обмануть кого, пустить кому пыль въ глаза. Желех.
Гре́че нар. = Ґрече. Маркев. 104.
Диктува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Диктовать. Левиц. Пов. 226.
Кравчиха, -хи, ж. Портниха или жена портного. Желех.
Ли́сячий, -а, -е. = лисичий. Знайшов собі таких хороших кравців, дав їм лисячих... шкурок. Грин. II. 176.
Обскребти Cм. обскрібати.
Попосмутувати, -ту́ю, -єш, гл. Попечалиться много. Попосмутував я на чужині. Г. Барв. 407.
Торбонька, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Турчати, -чу́, -чи́ш, гл. = туркати. Невіхна й турчить йому, щоб відвіз та покинув де свою матір у полі. Чуб. II. 434.
Устрочити, -чу, -чиш, гл. Замѣтить, прослѣдить. Та молодиця і устрочила, которий це сказав. Грин. І. 292.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІЙМЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.