Арти́ш, -ша, м. Раст.: козачій можевельникъ; артышъ, арца; juniperus sabina.
Бушля, -лі, ж.
1) Самка аиста.
2) Цапля.
Глушня, -ні, ж. Глушь. Там така глушня, аж сумно; туди й люди не їздять.
Держа́чка, -ки, ж. Перила.
Каламутний, -а, -е. 1) Мутный, взбаламученный. Каламутна вода як кісіль. Над Летою бездонною та каламутною. Чого вода каламутна? чи не хвиля збила?
2) Смутный. Щоб під каламутний час людським добром поживатись.
Налюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Налюбиться. Коли тя ся налюбити, молодий Василю.
Одерачка, -ки, ж. Родъ гребня, которымъ расчесываютъ ленъ послѣ того какъ очистять его отъ кострики.
П'ятиголовий, -а, -е. Пятиглавый. Знає ту... п'ятиголову.... церкву.
Цаплений, -а, -е. Сумасшедшій. Скаче з переляку, мов цаплене. Цаплений, відчепись. Цаплена ти голова!
Шкалювати, -люю, -єш, гл.
1) Поднимать на смѣхъ, поносить, ругать. Шкалював мене, шкалював.
2) ? Шо вже оббивають бляхою баню? Та ні, ше но тільки шкалюють.