Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повижинати

Повижинати, -на́ю, -єш, гл. Сжать (серпомъ — во множ.). Уже всю траву в садку повижинала. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИЖИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИЖИНАТИ"
Кубай, -бая, м. = куб 2. Желех.
Мі́зкатися, -каюся, -єшся, гл. = мизкатися 2. Чи з ким иншим мізкаєшся з нудьги, та з похмілля. Шевч. 621.
Наглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. — з ко́го. Насмѣяться, наиздѣваться.
Нагоро́да, -ди, ж. Награда. Нагорода ваша велика на небі. Єв. Л. VI. 23. Лопата — заплата, а Бог — нагорода. Ном. № 4608.
Підгірок 2, -рка, м. Склонъ горы. Ой на горі, на підгірку сидів голуб з голубкою. Мет. 25.
Порозбігатися, -гаємося, -єтеся, гл. Разбѣжаться (о многихъ). Порозбігались ік нечистій матері ляхи. К. ЧР. 114.
Проглинути, -ну́, -не́ш, гл. Проглотить. Мнж. 26. Не будь ні гіркий, ні солодкий: будеш гіркий — прокленуть, а солодкий — проглинуть. Посл.
Розволожити, -жу́, -жиш, гл. Расшевелить. Я мав не йти на те весілля; коли приходе зять: ходімо, тату, та й ходімо, та се, та оте, — розволожив таки, мусів старістю тьопаться, та ще й далеко. Канев. у. Розволожити душу. Подольск. г.
Смоктонути, -ну, -неш, гл. Потянуть. Випив і калганівки, не забув смоктонути і перчикової. Кв.
Цілосвітній, -я, -є. Всему свѣту извѣстный. Цілосвітня брехуха. Левиц. Кож. 86.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИЖИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.