Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повижинати

Повижинати, -на́ю, -єш, гл. Сжать (серпомъ — во множ.). Уже всю траву в садку повижинала. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИЖИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИЖИНАТИ"
А́грус, -су, м. = Аґрус. Драг. 71. Cм. аґрес.
Догріва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. догрі́ти, -грі́ю, -єш, гл. Достигать, достигнуть своимъ тепломъ. Та татонька (труна) без дверей і без віконець: туди вітер не довіє і сонечко не догріє. Мил. 182.
Ду́бкати, -каю, -єш, гл. Топать, производить топаньемъ шумъ. Вх. Зн. 208.
Особий, -а, -е. Особый, отдѣльный. Царедворці дали незнайку особу хату. Рудч. Ск. І. 113.
Перепродуха, -хи, ж. = перекупка.
Повикохувати, -хую, -єш, гл. Выростить, взлелѣять (многихъ). Дітей своїх він повикохував добре. Г. Барв. 163.
Постригання, -ня, с. Стрижка.
Річище, -ща, с. Русло, прежнее русло рѣки. Черк. у. КС. 1885. XI. 538.  
Утомляти, -ляю, -єш, сов. в. утомити, -млю, -миш, гл. Утомлять, утомить. Спочивають добрі люде, що кого втомило. Шевч. 77, Коні вороненькі ноги утомили. Шух. І. 199.
Чич, -чі, ж. = чичва. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИЖИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.