Го́стик, -ка, м. Ум. отъ гість.
Життєви́й, -а, -е. Жизненный.
Лиша́ти, -шаю, -єш, сов. в. лиши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Оставлять, оставить, покидать, покинуть. Не ті люде тут живуть, яких він лишав, ідучи до брата. І вдома мене не лишай, і в поле не бери. Все бери, а мене лиши. Ти мене можеш лишити, а я тебе не лишу ніколи. Бійтеся Бога, хазяїне, що ви робите? Лишіть хазяйку живою!
Масла́к, -ка, м. Кость. Хоч рябо на виду, так маслаки до ладу. Полапають його за бок: чи багато поросло сала; як до маслака долапають, то значить худий. Ум. маслачо́к.
Ничениця, -ці, ж. см. начиння 3.
Повипорювати, -рюю, -єш, гл. Выпороть (во множ.).
Пташа, -шати, с. Птенецъ. Пташа сторожке. Кладуть вони пташат своїх безпечно. Ум. пташатко.
Тетеря 2, -ряти, с. Птенецъ тетерки. Повна хата тетерят, та нікуди й не летять.
Чалапати, -паю, -єш, гл.
1) Шлепать по грязи.
2) Бѣжать рысью.
Чля нар. Прилично. Що кому чля.
