Буяр, -ра, м. Большая лодка.
Вертіння, -ня, с.
1) Вертѣніе.
2) Сверленіе.
Відпроваження, -ня, с. Провожаніе.
Горі́ння, -ня, с. Горѣніе.
Доли́нний, доли́новий, -а, -е. Относящійся къ долинѣ.
Засипати II, -па́ю, -єш, сов. в. засипати, -плю, -плеш, гл. 1) Засыпать, засыпать. Засипав їй очі борошном. Його житло засипле з неба сірка. Поховали. Засипали домовину. 2) Всыпать, всыпать. Засипав у ступу проса і заставив товкти москаля. Чиє, пане, засипано, того й мелеться. 3) Только сов. в. Быстро заговорить. Засипав, як горохом в бочку.
Костур, -ра, м. Клюка, посохъ. — Діду Сидоре, собак боюся! — А з костуром, бабко, а з костуром, любко, а з костуром, Пархомівно, сивая голубко. Ум. костурець. Я собак боюся. — Ой з костурцем, бабко. Ув. костуряка. (Старець) розбігся, опершися на костуряку.
Маломо́вний, -а, -е. Неразговорчивый, молчаливый.
Могу́чий, могущий, -а, -е. Могучій, сильный. Не завидуй могучому, бо той заставляє. Могущий він і мудріш сопротивник. Могущого чоловіка з десятку не викинеш.
Розімкнути, -ся. Cм. розмикати, -ся.
