Брех! Ii меж. отъ гл. брехати. Брех стара на покуті.
Зачвала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Забрести.
Намага́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Стремиться къ чему-либо, порываться. Через гору високую вітрець шмагає. 2) Одолѣвать. Сидить Маруся край оконечка, сон її намагає.
Обмірковувати, -вую, -єш, сов. в. обміркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Обдумывать, обдумать. Вона й зробить усе, і догледить усього, і обміркує все.
Прошамотіти, -мочу, -тиш, гл. Прошелестѣть.
Рівночасність, -ности, ж. Одновременность.
Росклинки, -ків, м. мн. Украшенные рѣзьбой верхніе концы столбовъ по обѣимъ сторонамъ дверець, ведущихъ на крыльцо.
Стукачка, -ки, ж. = стукало. Сторож перестав стукати у стукачку.
Тирхатий, -а, -е. 1) О деревѣ: раскидистый.
2) Растормошенный, небрежный, неряшливый.
Трутівка, -ки, ж. = трутизна. Чи ти мене вчаровала, чи трутівки дала?
