Вимітка, -ки, ж. По народнымъ повѣрьямъ: призракъ, заставляющій переносить себя отъ села до села.
Заторкота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Забарабанить. Та чекає барабана заким заторкоче. .
Знемогати, -гаю, -єш, гл. знемагати.
Иней, -нею, м. Иней. Ком. II. 25. Будуть твої карі очі инеєм уростати.
Козубня, -ні́, ж. = козуб. Гиря-мокотиря, собаки дражнила; собаки за нею, вона з козубнею. Ум. козубенька. Да й забрала той овес козубенькою увесь. Із лик плетені козубеньки, з якими ходять по опеньки.
Креміння, -ня, с. соб. отъ кре́мінь. Я маю вельми дорогий крам: шпильки і голки, креміння і люльки.
Непрощений, -а, -е. Котораго простить нельзя. Непрощений гріх. Щоб твоя кість непрощена була!
Тонкота, -ти, ж. Тонина.
Циганія, -нії, ж. соб. Цыгане.
Шушун, -на, м. = шошон.
