Або́, сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? 3) Або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити. 4) Або́-що. Что-ли. Ходи вже, або-що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: «Чого це так довго, Парасю?» 5) Або́ що́? Развѣ что? А почему? Не йди до корчми! — Або що? от і піду!
Бурхати, -хаю, -єш, гл.
1) Порывисто дуть (о вѣтрѣ), сильно волноваться (о водѣ), бушевать. Великі хвилі піднялись і вітри зачали бурхати. Море.... реве да бурхає.
2) Бросать, швырять. Високі хвилі закипіли, суденце стали вверх бурхать. Там Дем'ян копа, тільки голову вже видно з ями, бурха землею.
3) Вырываться, вылетать (о водѣ, дымѣ и пр.) Загорівся Господь гнівом, з ніздер дим бурхає.
Вісний, -а, -е. Осевой. вісний ніж. = вісник.
Лямі́вка, -ки, ж. Обшивка, (напр., юпки, очіпка), опушка.
Обідніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Обіднів один чоловік.
Понамерзати, -заємо, -єте, гл. Намерзнуть (во множествѣ). Преимущ безлично: Понамерзало на бороді льоду; понамерзало на вікнах.
Спотикачі нар. Спотыкаясь.
Сурмити, -млю, -миш, гл. Трубить, играть на трубѣ. А тут кричать та в труби сурмлять. Три дні сурмили смутно сурми.
Чолкувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдѣлять лучшее зерно (чоло).
Шпилечка, -ки, ж. Ум. отъ шпилька.
