Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позлитка

Позлитка, -ки, ж. = ожеледиця. Вх. Лем. 452.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛИТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛИТКА"
Вироблювати, -люю, -єш, гл. = виробляти. О. 1861. IX. 179.
Зуривочний, -а, -е. Непрочный, шаткій. Слово сомнительное, встрѣченное лишь въ пѣснѣ о Саввѣ Чаломъ, видимо подправленной кѣмъ-то и напечатанной въ «Запорожской Старинѣ» Срезневскаго: Хоч спісивий, не спісивий, пани кажуть, Сава, да недобра, зурівочна стала його слава. (Часть I, стр. 63).
Мандрі́вний, -а, -е. Странствующій; захожій.
Обнюхати Cм. обнюхувати.
Позавойовувати, -вую, -єш, гл. Завоевать (во множествѣ). Позавойовував собі і городів і земель. ЗОЮР. І. 115.
Приємний, -а, -е. Пріятный. Романюки приємні люде. Камен. у. Наче вітерець шелесне в листі, — така його була приємна й тиха мова. Г. Барв. 355.
Прудковід, -во́ду, м. Быстрое теченіе. Александров. у.
Тілечкий, -а, -е. = тіленький.
Чваруватий, -а, -е. Наклонный къ ссорамъ, сварливый.
Чухатися, -хаюся, -єшся, гл. Чесаться, чесать себя (если зудитъ, но не гребешкомъ). Скот і свині чухались об стіну. Левиц. Пов. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЛИТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.