Вибріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. вибрехатися, -шуся, -шешся, гл. Изворачиваться, извернуться, выйти изъ неловкаго положенія при помощи лжи, оправдываться, оправдаться ложью. Брехнею не вибрешешся.
Вибух, -ху, м. Взрывъ; изверженіе. За вибухом сліпого фанатизму я чую спів.
Вівсяниця, -ці, ж. Овсяная солома.
Дячкі́в, -ко́ва, -ве. Принадлежащій дьячку. А я хлопець, дячків син.
Колотися, -лю́ся, -лешся, гл.
1) Колоться, производить уколы. Ячмінь колеться.
2) Раскалываться. Не колеться дровенят.
Корівочка, -ки, ж. Ум. отъ коро́ва.
Короткий, -а, -е. 1) Короткій. Короткий той веселий вік дівочий. Пристав з короткими гужами.
2) Краткій.
8) коротка година, короткий час. Въ выраженіи: бодай на тебе коротка година (короткий час)! = бодай на тебе короте́ча! Ум. коротенький, коротесенький.
Падковитий, -а, -е. Усердный, ревностный. Падковитий до худоби, до хазяйства.
Поживати, -ва́ю, -єш, сов. в. пожити, -живу, -веш, гл.
1) Жить, поживать, пожить. Та буду без отця й без матері поживати. Я ще хочу на світі пожити.
2) Ѣсть, съѣсть. Стали ми хліба-соли поживати. Дай, Боже, пожити з жінкою і з дітками на тарілочці.
3) Потреблять, потребить, пользовать, воспользоваться. Скупий складає, а щедрий поживає. Поживе добро чесно. Краще... чесно заробляти й поживати. Узяв моє власне та і не віддає, — Бог із ним — хай собі пожива. Як умру, дак худобу поживе чорт знає хто.
4) пожити смерти. Умереть. Таки ж бо я Рузю люблю, хоч смерти пожию. З його рук пожила смерти.
Похлептати, -пчу, -чеш, гл. Похлебать, полокать. Собака похлептав трохи з миски борщу та й пішов.
