Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

політура

Політура, -ри, ж. Лакъ. Махнув у столярню і вніс політуру. Св. Л. 223.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІТУРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІТУРА"
Зака́заний, -а, -е. Запрещенный, заповѣдный.
Зостріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зострі́тися, -рі́нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Да піду я селом, улицею, та зострінуся з молодою дівчиною. Чуб. V. 154.
Нала́тувати, -тую, -єш, сов. в. налата́ти, -та́ю, -єш, гл. Нашивать, нашить заплату.
Оброба, -би, ж. = обробка.
Оріхарка, -ки, ж. = оріхарь. Вх. Уг. 256.
Пляма, -ми, ж. Пятно. Вас. 153. Де-не-де темними плямами червоніла на траві запеклая кров. Стор. МПр. 105. Без страху й плями лицарь запорозький. К. ЦН. 291. Ум. плямка, плямочка. На небі ні хмарочки, ні плямочки — чисте. Мир. Пов. І. 167.
Пообламлювати, -люю, -єш, гл. = пообламувати.
Потопати, -паю, -єш, гл. Пойти, побрести. Ледве потопав. Рудч. Ск. І. 3.
Скакучий, -а, -е. Имѣющій свойство прыгать. Сей горох скакучий, як молотиш.
Соцький, -кого, м. Сотскій. Чуб. V. 973. Настановляють того мужика соцьким. Грин. II. 245.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІТУРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.