Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поменити

Поменити, -ню́, -ниш, гл. Упомянуть, назвать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕНИТИ"
Кумак, -ка, м. зоол. Bombinator ignaeus. Шух. І. 22.
Мику́литися, -люся, -лишся, гл. Мяться; вилять; хитрить. Усі бояться, микуляться, — чи йти, чи ні? Г. Барв. 427. Ич бісова коняка! шоб же рівно йти по дорозі, — ні, вона микулиться туди та сюди та й край! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Округи нар. = округ. Позирнувши Ісус округи, рече. Єв. Мр. X. 23.
Помохнатіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться мохнатымъ.
Розвити, -ся. Cм. розвивати, -ся.
Роспатлати, -ся. Cм. роспатлувати, -ся.
Скіць! меж. = скік. Троянці наші чуприндирі на землю скіць! як там були. Котл. Ен. IV. 14.
Сметанка, -ки, ж. Ум. отъ сметана.
Тапчанина, -ни, ж. Плохой тапчан. Шейк.
Тож нар. Тоже, также. тож бо. То-то. Тож бо й горе, що не до любости. Мет. тож бо то й є. Въ томъ то и дѣло. тож пак! Еще бы.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМЕНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.