Дум, -му, м. Мысли. Думу, думу в його було, як того шуму на морі, та все об дівчині. Чого се ти все думаєш? Коли вже ти перестанеш того думу? Не прийде мі на дум.
Забре́нькати, -каю, -єш, гл. Зазвенѣть, забренчать. Став брать ту скрипочку та якось і забренькав струнами.
Заману́тися, -не́ться, гл. безл. Захотѣться. Заманулось як серед зіми криги. Заманулось їсти старенькій.
Засмокта́ти, -ся. Cм. засмоктувати, -ся.
Зострівати, -ва́ю, -єш, сов. в. зостріти, -ріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Пішла моя дівчинонька понад берегами, та зостріла рибалочок з трьома неводами. Зострів мене козак молоденький, схопив з мене вінок золотенький.
Лускане́ць, -нця́, м. Орѣхъ, очень спѣлый, который самъ вылущивается изъ плюски. Cм. лущик.
На́пис, -су, м. Надпись. Хмельницький отакий напис зробив. Зробить такий напис, що хто знайде (скарб), нехай в граматку запише моє им'я.
Пуголовок, -вка, м. Головастикъ. Так води забагається, аж у горлі засохло; про мене хочай би й з пуголовками, аби мокра була.
Учити, учу, учиш, гл. Учить. Пригоди учать згоди.
Штрихувати, -ху́ю, -єш, гл.
1) Сравнивать зерно въ уровень съ поверхностью мѣры. Та не штрихуй бо так, а насип хоч трошки з верхом.
2) Класть штрихи при рисованіи.
