Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербов'я

Вербо́в'я, -в'я, с. соб. Вербы. Ой ти вербо, вербов'я, похилилося голля. Грин. III. 429.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБОВ'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБОВ'Я"
Близенний, -а, -е. = Блигомий.
Ду́мний, -а, -е. 1) Задумчивый, мыслящій. І думнеє чоло похмарніло. Шевч. (1883) 127. 2) Гордый. Чого ж ти така думна? Чого ти погорджаєш поповичами? Св. Л. 124.
Киця, -ці, ж. 1) Кошка. Пішла киця по водицю, та й упала у криницю. Н. п. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 36. Ум. ки́цька, кицюня, кицюнечка. Як до тебе ходити?. В тебе кицька лиха. Чуб.
Накроти́ти, -чу́, -тиш, гл. О кротѣ: взрыть. Кріт землі накрошив.
Понаймати, -ма́ю, -єш, гл. Нанять (многихъ). Дівчат на буряки понаймав. Г. Барв. 513. Нехай мене моя мати похова, нехай мені музиченьки понайма. Чуб. V. 894.
Пообгрівати, -ва́ю, -єш, гл. Обогрѣть (многихъ).
Порозв'язувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и розв'язати, но во множествѣ.
Порозселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разселиться (о многихъ).
Супоня, -ні, ж. Супонь, ремень, которымъ стягиваютъ хомутъ. Вас. 159.
Хвижа, -жі, ж. Вьюга, мятель. На дворі хвижа. Ном. № 6851. Під таку хвижу не одно одубіє. О. 1861. V. 72. Та се якісь люде приїхали, — за хвижею і не видно. О. 1861. V. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБОВ'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.