Відволікати, -каю, -єш, сов. в. відволокти, -чу, -чеш, гл. Оттаскивать, оттащить, оттягивать, оттянуть.
Гри́па, -пи, об. Неповоротливый человѣкъ, неуклюжая толстая женщина. Така грипа; як іде, то й земля гуде. Ув. Гри́пище.
Кульбачник, -ка, м. Сѣдельникъ, сѣдельный мастеръ.
Небіж, -божа, м.
1) Племянникъ.
2) Бѣднякъ, горемыка. Роби, небоже, то й Бог поможе.
3) Часто такъ называетъ старшій лѣтами или положеніемъ младшаго: старикъ — парня, хозяинъ — работника. У Шевченка («Не журюсь я, а не спиться») такъ называетъ женщина влюбленнаго въ нее. Усе світять ті блискучі твої чорні очі, мов говорять тихесенько: «Хоч, небоже, раю?».
Осмикати, -ся, осмкнути, -ся. Cм. осмикувати, -ся.
Прикликнути, -кну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ прикликати. Раз кахикнула, трох ляшків прикликнула.
Прозивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прозвати, -зву, -зве́ш, гл. Прозывать, прозвать. Не знає, як і батька її звуть і прозивають. Царські слуги прозвали його Незнайком.
Прокурор, -ра, м. Прокуроръ. Нащо було Паньку прохаться в прокурори?
Прядіння, -ня, с. Пряденіе.
Рямено, -на, с. Оконная рама, переплетъ оконной рамы. Застукали в рямено того вікна.
