Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потарабанити

Потарабанити, -ню, -ниш, гл. 1) Побарабанить. 2) Потащить. Салдат того попа на оберемок, — потарабанив. Драг. 150.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 376.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТАРАБАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТАРАБАНИТИ"
Атери́нка, -ки, ж. Родъ рыбы, красноперка. Новорос.
Бабаченя́, -ня́ти, ср. Дѣтенышъ сурка. Шейк.
Вижин, -ну, м. Жатва. Пішов на вижин. Вх. Зн. 6.
Відрубувати, -бую, -єш, сов. в. відруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Отрубывать, отрубить. Голову йому відрубав. Рудч. Ск. II. 69. Відрубай кінець, щоб корочча палиця була. 2) Только сов. в. = відрізати 2. А вона мені як одрубала, та ще й при дочках. Левиц. І. 140.
Зда́ння, -ня, с. Мнѣніе.
Мах I, маху, м. Взмахъ, размахъ. За їден мах голову зрубав. Так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула. Г. Барв. 126. Так зо всього маху і сунув ночви з дяком додолу. Драг. У мах. Быстро, сразу.
Передягання, -ня, с. Переодѣваніе.
Привільний, -а, -е. Привольный.
Проїсний, -а, -е. Прожорливый. Та хай їм лиха година, щоб я поповичів годувала, — бо це народ проїсний. Харьк. г.
Цапок, -пка, м. 1) Ум. отъ цап. Козликъ, козленокъ. Шух. І. 211. Бігла кізонька льодком, льодком, а за нею цапок слідком, слідком. Грин. ІІІ. 553. 2) Волъ такой же, какъ и орел (Cм.), но съ меньшими рогами. КС. 1898. VII. 45. 3) = обіручний столець. Вх. Лем. 441. Cм. обіручний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТАРАБАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.