Вихвицом нар. Вскачь. Жене коні вихвицом.
Відзімувати, -му́ю, -єш, гл. Перезимовать.
Віра, -ри, ж. 1) Вѣра; довѣріе. А в козака стільки віри, як на синім морі піни. діймати, няти, поняти віри. Вѣрить, повѣрить. З брехні не мруть, та вже віри більше не ймуть. Не хоче дядько йти, та ще й віри не йме, що в мене єсть дерево на хату. Брат і віри поняв, а того не знав, сердега, що жіноче плем'я лукаве. 2) Вѣра, религія. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. анахтемська, пся, чортова віра. (Брань). 3) Народъ. Прийде віра християнськая во небесний рай. Ум. віронька.
Засо́хти. Cм. засихати.
Калитина, -ни, ж. = калита.
Колосування, -ня, с. = колосина. А ні гречки, ні полови, ні колосування.
Крадючий, -а, -е. Крадущій. Води, Боже, і на трудящого і на крадючого.
Наробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наробити, -блю́, -биш, гл. 1) Дѣлать, надѣлать. Прости мені, мій батечку, що я наробила! Пинчуки багацько лиха нам наробили. Та жалю наробила, та серце засмутила. 2) Нарабатывать, наработать.
Огребом нар. — брати. Загребать, обѣими руками брать. Наш титарь так огребом і бере гроші з церкви.
Розгойдати, -ся. Cм. розгойдувати, -ся.
