Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призвісливий

Призвісливий, призвісний, -а, -е. Предвѣщающій. Павлогр. у. Сич — се призвісне. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВІСЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВІСЛИВИЙ"
Загрі́лий, -а, -е. Согрѣвшійся.
Коліївщина, -ни, ж. Гайдамаччина. Батько діда просить, щоб той росказав про коліївщину, як колись бувало, як Залізняк, Гонта ляхів покарав. Шевч. 205.
Навали́ти Cм. навалювати.
Подереча, -чі, ж. Поборы; подать, налоги. Черниг. г. КС. 1882. IX. 568.  
Призвичаюватися, -чаююся, -єшся, сов. в. призвичаїтися, -чаюся, -їшся, гл. Привыкать, привыкнуть. До того, бач, треба призвичаїтись. Левиц. І. 108.  
Смакувати, -ку́ю, -єш, гл. 1)в чому. Находить вкусъ, пріятность. В тім пани бракують, в чім убогії смакують. Ном. № 1227. 2) — кому. Безл. Нравиться, быть по вкусу. Поважна розмова їй смакує. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Споминка, -ки, ж. Воспоминаніе. Ном. № 13091. Споминка про всесвітній потоп. К. Іов. 49. І радісний випадок принесе важку споминку. Мир. Пов. 1, 138.
Стовбурина, -ни, ж. Одинъ стволъ растенія.
Трок, -ку, м., употребл. также и только во мн. ч. торока, ремни у задней луки сѣдла. Котл. Ен. VI. 51. Прив'язав сакви до троку, взяв коня за повід. Мкр. Н. 11.
Удовування, -ня, с. Вдовствованіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВІСЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.