Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призвісливий

Призвісливий, призвісний, -а, -е. Предвѣщающій. Павлогр. у. Сич — се призвісне. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВІСЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВІСЛИВИЙ"
Братимство, -ва, с. = побратимство.
Бровеня, -няти, бровенятко, -ка, бровеняточко, -ка, с. Ум. отъ брова.
Вава-Вурр! межд. Подражаніе воркованію голубя. Желех.
За́бавка Cм. забава.
Закружи́ти, -жу́, -жиш, гл. Закружить, начать двигаться (летать и пр.) кругами. Борон смерти де закружить. Федьк. І. 60.
Обійми, -мів, с. мн. Объятія. Маруся сама була в хаті, сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитину. МВ. ІІ. 178.
Позаломлювати, -люю, -єш, гл. = позаламлювати.
Стрепетатися, -та́юся, -єшся, гл. Встряхиваться, встрепываться. Стій, коню, не лякайся, а ти, соколе, не стрепетайся. Чуб. II. 252.
Цегельників, -кова, -ве Принадлежащій кирпичному мастеру.
Шкільний, -а, -е. Школьный. Початкові шкільні книжечки. К. ХП. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВІСЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.