Давнина́, -ни́, ж. Старина, древность. Стали теревені гнуть, давнину згадувать; потрошки-потрошки і розбили свою тугу. Да́вня давнина́. Давно прошедшее время. Давня то давнина, а наче вчора діялось. Що мені нагадала ця пісня? Яку давню давнину пригадала вона мені! І мою молодість, і мою покійницю, і мої літа давні. У причтах-приказках уста мт отверзу, про давню давнину тобі я возглаголю.
Домі́вни́к, -ка́, м. Домочадецъ. І перед власними домовниками моїми.
Комедіянський, -а, -е. Смѣшной, комедіантскій. В їх фігурах, в їх уборі було щось комедіянське, німецьке.
Нами́кати I, -каю, -єш, гл. — мичо́к. Приготовить для пряденія мички (Cм.).
Ніжно нар. Нѣжно. Ум. ніжненько.
Окіян, -ну, м. = океан. Кит — риба в окіяні. Буйні вітри! возьміть ви цю хмару на свої тонкі крила, занесіть ви її за окіян-море.
Повсажуватися, -жуємося, -єтеся, гл. = повсаджуватися. Тілько що ті повсажувались, аж та дітвора, що бігам круг церкви, сюди ж присипала.
Порозру́бувати, -бую, -єш, гл. Разрубить (во множествѣ).
Потрішки нар. Ум. отъ потроху.
Пудити, -джу, -диш, гл.
1) Гнать. Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та з двора веди.
2) Мочиться.
