Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вив'язувати

Вив'язувати, -зую, -єш, сов. в. вив'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязавъ мѣшокъ, узелъ и т. п., вынуть оттуда. Почали з рушників усячину вив'язувати. Г. Барв. 65. 2) Связывать, связать. Червону калину в пучки вив'язують. ви́в'язати невід. Связать неводъ. Мнж. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВ'ЯЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВ'ЯЗУВАТИ"
Бабача́, -ча́ти и бабаченя́, -ня́ти, ср. Дѣтенышъ сурка. Шейк.
Випрати, -перу, -реш, гл. Вымыть (о бѣльѣ). Та виперу чумакові штани та сорочку. Рудч. Чп. 43.
Гайка, -ки, м. 1) Гайка. 2) Замедленіе, проволочка, трата времени. Коли б не гайка трапилася у дорозі, може б і вистиг на обід. Екатер. у. Ум. гаєчка.
Гнітисрака, -ки, об. Харьк. Упорный, несговорчивый человѣкъ. Торгувалась, торгувалась — так і копійки не спуска; та я його вже давно, знаю він такий (вона така) гнітисрака. Лебед. у.
Їжак, -ка, м. 1) Ежъ. Котл. Ен. І. 11. Ном. № 6388. 2) Родъ намордника съ колючками, надѣваемый на телятъ, чтобы они не могли сами сосать корову. Каменецк. у.  
Невгавучий, невгавущий Неустанный, неугомонный.
Попроз нар. = поуз. Попроз мій городок стежкою до иншої йдеш. Чуб.
Розцвіт, -ту, м. Расцвѣтъ, процвѣтаніе. Стали сі люде.... міркувати, яким би робом зупинити розцвіт української мови. К. ХП. 125.
Сояшник, -ка, гл. = соняшник.
Цалевий, -а, -е. Дюймовый. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВ'ЯЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.