Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вив'язувати

Вив'язувати, -зую, -єш, сов. в. вив'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязавъ мѣшокъ, узелъ и т. п., вынуть оттуда. Почали з рушників усячину вив'язувати. Г. Барв. 65. 2) Связывать, связать. Червону калину в пучки вив'язують. ви́в'язати невід. Связать неводъ. Мнж. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВ'ЯЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВ'ЯЗУВАТИ"
Ґе́ґавка, -ки, ж. = Гоголь. Вх. Зн. 11.
Давнене́зний, -а, -е. Чрезвычайно старый; очень древній. То давненезний дід. Уманск. у.
За́хидный, -а, -е. прил. Западный. И вы схидни, й вы захидни, И вы, що по горахъ пышныхъ. К. Псал. 172.
Зчіплювати, -люю, -єш, сов. в. зчепити, -плю, -пиш, гл. 1) Сцѣплять, сцѣпить. 2)руку з рукою. Взяться за руки. Ручку з ручкою зчепивши, йшли із церкви молодії. Мкр. Н. 37.
Кимачисько, -ка и кимачи́ще, -ща, с. ув. отъ кимак.
Кордон, -ну, м. Граница, кордонъ. Від цісарського (астріяцького) кордону їдуть підзамчем.... а далі мостом. Св. Л. 214. Ой звідкіль ти? — З-за кордону. Грин. III. 673.
Оденутися, -нуся, -не́шся, гл. Одѣться. Оденулась молодая та й мелькнула з хати. Мкр. Н. 21.
Пожовтявий, -а, -е. Желтоватый. Вх. Лем. 452.
Телепка, -ки, ж. Глупый, пустой разговоръ. Вх. Лем. 473.
Тонісій, -я, -є. = тонісінький. Вх. Лем. 474.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВ'ЯЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.