Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рада

Рада, -ди, ж. 1) Совѣтъ, помощь. Одна рада хороша, а дві ліпше. Ном. № 6112. Инша рада гірш як зрада. Ном. № 6131. рада в раду. Посовѣтовавшись. Рада в раду, та й купили. дати раду кому, чому. Помочь кому, чему, справиться съ чѣмъ, успѣть въ чемъ, устроить что. Не дав ради дітям, не дав їм доброго вчення. Левиц. І. Ой ґвалт, сама в хаті, не дам ради кошеняті. Ном. № 8766. Що вже вони ради дадуть. Ном. № 7887. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Ном. не дам собі ради. Не знаю, что дѣлать, теряю голову. Ном. № 7887. немає ради. Ничего не подѣлаешь. Немає ради з тим. Ном. № 7887. 2) Совѣтъ, совѣщаніе, собраніе, сходка. Ой там стояло мужів громада, мужів громада, велика рада. Чуб. III. 440. На раду тиху, на розмову коли ми зійдемося знову. Шевч. 383. Товариство кошового на раді прохало: «благослови, отамане, байдаки спускати». раду радити, радувати. Держать совѣтъ, совѣщаніе. К. ХII. 4 5. Подобає йому в короля служити, в короля служити, раду радити, раду радити, суди судити. Чуб. III. Чи там раду радять, як на турка стати, не чуємо на чужині. Шевч. 56. чорна рада. Общее собраніе всѣхъ козаковъ. судна рада. Собраніе козаковъ для суда вадь кѣмъ либо. К. Бай. 97. гороб'яча рада. Собраніе воробьевъ 1-го сентября. Драг. 9. 3) Порядокъ, ладъ. Нова рада, нова рада світу ся з явила: да чиста Панна сина породила да в Офлейовім місті дуже рано. Чуб. III. 328. Військо стояло, ради не знало, ради не знало, Івана прохало. Чуб. III. 282. Ум. радка, радонька, радочка, радиця. Чуб. V. 978. Чуб. III. 407. Не маєм отця, ні матки, немає кому і нам дати радки. Чуб. V. 74. Як ожениться, то вдвох дадуть радку землі. H.-Волын. у. Радиці мі дайте. Гол. IV. 498.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДА"
Валок, -лка, м. 1) Ум. отъ вал. 2) Часть граблей, на которой укрѣплены зубья. Шух. І. 166. 3) Брусъ бороны, въ который вставлены зубья. Чуб. VII. 401. 4) Часть ткацкаго снаряда шпурів. МУЕ. ІІІ. 21. 5) Часть друлівника. Шух. І. 277. 6) Часть мотовила. Шух. І. 150. 7) = вал 4. Ополудні гребли сіно і в волочки клали щільно. Мет. 315. Ум. валочок. 8) = качалка 1. Тісто роскачують валком. МУК. І. 103.
Мири́тися, -рюся, -ришся, гл. Мириться. Ми тут сварились і мирились. МВ. І. 30.
Обсвідчитися, -чуся, -чишся, гл. Обвыкнуть, привыкнуть, освоиться. Славлять, що як обсвідчуться, то живуть і в самому пеклі. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Поганшати, -шаю, -єш, гл. Дурнѣть.
Погрібняк, -ка, м. = погребник ? Канев. у.
Попонудитися, -джуся, -дишся, гл. = попонудити. А побрались, — що було я попонужуся, поки не пішли діти. Г. Барв. 42.
Посукатися, -каємося, -єтеся и сучимося, -читеся, гл. Ссучиться (во множествѣ). Прокидається, а ті мички й попрялись і посукались. Рудч. Ск. II. 44.
Присівати, -ва́ю, -єш, сов. в. присіяти, -сію, -єш, гл. Сѣять, посѣять. Посіяти конопельки обіщався. Як сіяв, присівав, присіваючи, казав... Чуб. V. 1159. Усього дві десятинки присіваємо, а сем'я велика, є кому їсти. Черниг. у.
Трясця, -ці, ж. 1) Лихорадка. Ном. № 12284. Йому годи як трясці, а все бісом дивиться. Посл. Трясця нашим ворогам. Чуб. 2) Въ переносн. знач. Ничего, шишъ. На нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить. Ном. № 11191.
Щавник, -ку, м. = щавель. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.