Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рада

Рада, -ди, ж. 1) Совѣтъ, помощь. Одна рада хороша, а дві ліпше. Ном. № 6112. Инша рада гірш як зрада. Ном. № 6131. рада в раду. Посовѣтовавшись. Рада в раду, та й купили. дати раду кому, чому. Помочь кому, чему, справиться съ чѣмъ, успѣть въ чемъ, устроить что. Не дав ради дітям, не дав їм доброго вчення. Левиц. І. Ой ґвалт, сама в хаті, не дам ради кошеняті. Ном. № 8766. Що вже вони ради дадуть. Ном. № 7887. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Ном. не дам собі ради. Не знаю, что дѣлать, теряю голову. Ном. № 7887. немає ради. Ничего не подѣлаешь. Немає ради з тим. Ном. № 7887. 2) Совѣтъ, совѣщаніе, собраніе, сходка. Ой там стояло мужів громада, мужів громада, велика рада. Чуб. III. 440. На раду тиху, на розмову коли ми зійдемося знову. Шевч. 383. Товариство кошового на раді прохало: «благослови, отамане, байдаки спускати». раду радити, радувати. Держать совѣтъ, совѣщаніе. К. ХII. 4 5. Подобає йому в короля служити, в короля служити, раду радити, раду радити, суди судити. Чуб. III. Чи там раду радять, як на турка стати, не чуємо на чужині. Шевч. 56. чорна рада. Общее собраніе всѣхъ козаковъ. судна рада. Собраніе козаковъ для суда вадь кѣмъ либо. К. Бай. 97. гороб'яча рада. Собраніе воробьевъ 1-го сентября. Драг. 9. 3) Порядокъ, ладъ. Нова рада, нова рада світу ся з явила: да чиста Панна сина породила да в Офлейовім місті дуже рано. Чуб. III. 328. Військо стояло, ради не знало, ради не знало, Івана прохало. Чуб. III. 282. Ум. радка, радонька, радочка, радиця. Чуб. V. 978. Чуб. III. 407. Не маєм отця, ні матки, немає кому і нам дати радки. Чуб. V. 74. Як ожениться, то вдвох дадуть радку землі. H.-Волын. у. Радиці мі дайте. Гол. IV. 498.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДА"
Гадь, -ді, ж. = гаддя. В хаті була всяка гадь..... вужі та ящірки. Гн. ІІ. 66. На благовіщіня гадь вилазит із землі. Фр. Пр. 59.
Зачіпа́тися, -па́юся, -єшся, сов. в. зачепи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Цѣпляться, зацѣпиться, задѣвать, задѣть. Біда, та й за біду зачепилася. Ном. № 2162. Та йшла баба п'яна, на порозі впала, а дід зачепився, та й сам повалився. Циссь. Св. 45. Хоч голий біжи, то ніде нема нікого, не зачепишся. Ном. № 1918. Нічого так не хотілось тімасі, як зачепитись на життя в Київі. К. ХП. 17.
Звива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зви́ти, зів'ю́, -єш, гл. 1) Свивать, свить. Чи ти звелів орлові підійматись на висотах гніздо собі звивати. К. Іов. 90. 2) Сматывать, смотать. Основу зачинає... звивати на клубки. МУЕ. III. 13. 3) Сплетать, сплести. На свою головоньку вінка не звила. Грин. III. 273. 4) Завивать, завить. А вмієш ти волосся звивати? МВ. (О. 1862. III. 38).
Значковий, -а, -е. . — товариш Въ старомъ малорускомъ войскѣ прапорщикъ. Котл. Ен. (1874). 204. Після полкової канцелярії служив він значковим товаришем. О. 1861. X. 28.
Повідки, -ків, м. мн. Возжи. Вх. Лем. 451.  
Пожалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Сжалиться надъ кѣмъ; пожалѣть кого. Ой пожалься, милий Боже, дівчиноньки молодої. Мет. 260. 2) Пожалѣть чего. Пожалься, Боже, собаці білого хліба. Ном. № 10780.
Поріж, -жі, ж. Крупноячейная сѣть изъ толстыхъ нитокъ, покрывающая густую рыболовную сѣть. Харьк. г. Вас. 188.
Судьба, -би, ж. Осужденіе, пересуды. Се не судьба, а щира правда. Ном. № 6720.
Ушко, -ка, с. 1) = вушко. 2) мн. Пельмени, родъ вареничковъ съ мясомъ въ супѣ. Котл. Ен. V. 14.
Фляшчина, -ни, ж. = фляшка, фляшечка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.