Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рада

Рада, -ди, ж. 1) Совѣтъ, помощь. Одна рада хороша, а дві ліпше. Ном. № 6112. Инша рада гірш як зрада. Ном. № 6131. рада в раду. Посовѣтовавшись. Рада в раду, та й купили. дати раду кому, чому. Помочь кому, чему, справиться съ чѣмъ, успѣть въ чемъ, устроить что. Не дав ради дітям, не дав їм доброго вчення. Левиц. І. Ой ґвалт, сама в хаті, не дам ради кошеняті. Ном. № 8766. Що вже вони ради дадуть. Ном. № 7887. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Ном. не дам собі ради. Не знаю, что дѣлать, теряю голову. Ном. № 7887. немає ради. Ничего не подѣлаешь. Немає ради з тим. Ном. № 7887. 2) Совѣтъ, совѣщаніе, собраніе, сходка. Ой там стояло мужів громада, мужів громада, велика рада. Чуб. III. 440. На раду тиху, на розмову коли ми зійдемося знову. Шевч. 383. Товариство кошового на раді прохало: «благослови, отамане, байдаки спускати». раду радити, радувати. Держать совѣтъ, совѣщаніе. К. ХII. 4 5. Подобає йому в короля служити, в короля служити, раду радити, раду радити, суди судити. Чуб. III. Чи там раду радять, як на турка стати, не чуємо на чужині. Шевч. 56. чорна рада. Общее собраніе всѣхъ козаковъ. судна рада. Собраніе козаковъ для суда вадь кѣмъ либо. К. Бай. 97. гороб'яча рада. Собраніе воробьевъ 1-го сентября. Драг. 9. 3) Порядокъ, ладъ. Нова рада, нова рада світу ся з явила: да чиста Панна сина породила да в Офлейовім місті дуже рано. Чуб. III. 328. Військо стояло, ради не знало, ради не знало, Івана прохало. Чуб. III. 282. Ум. радка, радонька, радочка, радиця. Чуб. V. 978. Чуб. III. 407. Не маєм отця, ні матки, немає кому і нам дати радки. Чуб. V. 74. Як ожениться, то вдвох дадуть радку землі. H.-Волын. у. Радиці мі дайте. Гол. IV. 498.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДА"
Ду́рень, -рня, м. 1) Дуракъ. Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. Ном. № 6155. Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Чуб. V. 1114. Хто скаже: «дурню», на того буде огонь пекельний. Єв. Мт. V. 22. уманьський ду́рень. Человѣкъ ссбѣ на умѣ. Уманьський дурень: з чужого воза бере та на свій кладе. Посл. з ду́рнем зчепи́тись, — ду́рнем зроби́тись. Съ дуракомъ свяжись, — самъ дуракомъ будешь. Ном. № 6170. 2) Дурачки, родъ игры въ карты; разновидности: про́стий ду́рень, неві́рний, підкидни́й. КС. 1887. VI. 465.
Колопня, -ні, ж. = коноплі. Шух. І. 137. Въ Лохвицк. у. только во мн. колопні. Ум. колопе́нька. Ой дала-сь мня моя матенька, дала, як би тую колопеньку в болотонько впхала. Гол. І. 275.
Кочать, -ті, ж. = кочеть.
Напідпи́тку нар. Навеселѣ. Мати сина силою женила, напідпитку невістку судила. Чуб. V. 727.
Обиденкою нар. За день. Я обиденкого справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Харьк. г. Cм. обидень.
Перехрещний, -а, -е. Поперечный. Лежала камінючка на тій перехрещній деревинні, що в хатніх дверіх. Новомоск. у.
Підспіль нар. = суспіль. Кумова хата стоїть підспіль з моєю. Волч. у.
Полон, -ну, м. 1) Плѣнъ. Чи її убито, чи в полон занято. Чуб. V. 628. 2) Плѣнные. Татарове полон женуть: один полон з жіночками, другий полон з дівочками. Н. п. Там татари полон ділят. АД. І. 75. 3) Родъ насѣкомаго. Вх. Пч. І. 8. ЕЗ. V. 82. Bibio. Вх. Пч. II. 26.
Скупитися 2, -плюся, -пишся, гл. Избавиться, откупиться. Скупитись гріха. Ном. № 121.
Тривалий, -а, -е. 1) Продолжительный. Шейк. 2) Прочный, основательный. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.