Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рада

Рада, -ди, ж. 1) Совѣтъ, помощь. Одна рада хороша, а дві ліпше. Ном. № 6112. Инша рада гірш як зрада. Ном. № 6131. рада в раду. Посовѣтовавшись. Рада в раду, та й купили. дати раду кому, чому. Помочь кому, чему, справиться съ чѣмъ, успѣть въ чемъ, устроить что. Не дав ради дітям, не дав їм доброго вчення. Левиц. І. Ой ґвалт, сама в хаті, не дам ради кошеняті. Ном. № 8766. Що вже вони ради дадуть. Ном. № 7887. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Ном. не дам собі ради. Не знаю, что дѣлать, теряю голову. Ном. № 7887. немає ради. Ничего не подѣлаешь. Немає ради з тим. Ном. № 7887. 2) Совѣтъ, совѣщаніе, собраніе, сходка. Ой там стояло мужів громада, мужів громада, велика рада. Чуб. III. 440. На раду тиху, на розмову коли ми зійдемося знову. Шевч. 383. Товариство кошового на раді прохало: «благослови, отамане, байдаки спускати». раду радити, радувати. Держать совѣтъ, совѣщаніе. К. ХII. 4 5. Подобає йому в короля служити, в короля служити, раду радити, раду радити, суди судити. Чуб. III. Чи там раду радять, як на турка стати, не чуємо на чужині. Шевч. 56. чорна рада. Общее собраніе всѣхъ козаковъ. судна рада. Собраніе козаковъ для суда вадь кѣмъ либо. К. Бай. 97. гороб'яча рада. Собраніе воробьевъ 1-го сентября. Драг. 9. 3) Порядокъ, ладъ. Нова рада, нова рада світу ся з явила: да чиста Панна сина породила да в Офлейовім місті дуже рано. Чуб. III. 328. Військо стояло, ради не знало, ради не знало, Івана прохало. Чуб. III. 282. Ум. радка, радонька, радочка, радиця. Чуб. V. 978. Чуб. III. 407. Не маєм отця, ні матки, немає кому і нам дати радки. Чуб. V. 74. Як ожениться, то вдвох дадуть радку землі. H.-Волын. у. Радиці мі дайте. Гол. IV. 498.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДА"
Гонча́рь и ганча́рь, -ря́, м. 1) Горшечникъ; выдѣлывающій, продающій глиняную посуду. Вас. 177. — бі́лий. Выдѣлывающій гончарныя издѣлія изъ глазури. Вас. 177. 2) Гончарь. Раст. Lycopodium clavatum. Вх. Пч. II. 33. Ум. Гонча́рик.
Никати, -ка́ю, -єш, гл. Ходить, бродить, слоняться, всюду заглядывая. Никає попід постаттю, а діла не робить — і снопа досі не вжала. Бердич. у. За тим вовк не линяє, що в кошару частенько никає. Ном. № 7208.
Нівечити, -чу, -чиш, гл. 1) Портить, уничтожать, обращать въ ничто, разорять. Свою одежину нехтує, скот нівечить. Ном. № 10779. 2) Мучить, издѣваться, жестоко обращаться. Дитино моя, чого ж твій тато мене нівечить? Г. Барв. 109. Робили глузи їм досадні, гірш нівечили, як циган. Котл. Ен. V. 32.
Оцей, оця́, оце, мѣст. = отсе.
Паскудитися, -джуся, -дишся, гл. Пачкаться, грязниться. Оце, сказала, смердить повітрям, а я буду коло єї паскудиться — не хочу! Рудч. Ск. II. 64. Не паскудьмось, краще буде! Н. Вол. у.  
Позлизувати, -зую, -єш, гл. Слизать (во множествѣ). Сонечко позлизує сніг де з яких горбиків на піску. Кв.
Порошно нар. Посыпано, усыпано (пылью, мукой и пр.). Де борошно, там і порошно. Ном. № 9874.
Похідній, -я, -є. Походный. К. ЦН. 283.
Трубач, -ча, м. Трубачъ. Військовий трубач. АД. І. 209.
Чучуга, -ги, ж. = чечуга 1. Вх. Пч. II. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.