Випозіхатися, -хаюся, -єшся, гл. Назѣваться вдоволь. Зараз схопивсь, випозіхавсь, вичухався, помолився Богу.
Висипати, -па́ю, -єш, сов. в. висипати, -плю, -пеш, гл.
1) Высыпать, высыпать. Висипав я на стіл жменю дукатів.
2) Выливать, вылить. Висип всенький борщ у миску.
3) Высыпать, появляться, появиться во множествѣ. Висипали запорожці — лиман човни вкрили.
4) Насыпать, насыпать. Та висип же, мила, високу могилу.
5) Усыпать, усыпать.
Збіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. зібра́тися, зберу́ся, -ре́шся, гл. 1) Собираться, собраться. Збіралася кревная родина, мене в військо випроводили. Ввесь город зібрався до дверей. 2) Собираться, собраться, готовиться, приготовиться. Голий підперезався та й зовсім зібрався. Збіраюсь колядувати, як вже й щедрувать пора.
Индичина, -ни, ж. Мясо индѣйки, индюка.
Крамок, мку, м. Ум. отъ крам.
Поводитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Держать себя, обращаться. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. Так із тобою поводяться, як із своїм братом. 2) Быть въ обычаѣ. Бач, як у вас поводиться. Як за Хмельницького поводилось. Шапки з квіткою, як поводиться, не спорядили. Ой у нас на Дону не поводиться сьому: син матері не бере, за брата сестра не йде. 3) Удаваться, имѣть успѣхъ. Підсіла до того чоловіка і просила, щоб росказав, де він його бачив і як йому поводиться. Як йому буде поводитись, яке коли нещастя випаде.
Проштихвувати, -вую, -єш, проштихува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Защебленное лезвее сравнять или ковкой (не накладывая новой стали) или на точилѣ. Як проштихвую сокиру, то добра буде. Щербату сокиру на точилі проштихували.
Славний, -а, -е. 1) Славный. І наша слава вічно славна буде. Завели їх в славне місто, славне місто, ще славніщі замки. Славних прадідів великих правнуки погані.
2) Хорошій. Славний чоловік, та березинський. Ум. славненький, славнесенький. Славненька теличка. Ой ти, Байдо молодесенький, єсть у тебе лицарь да славнесенький.
Хрящик, -ка, м. 1) Ум. отъ хрящ. 2) Порода грибовъ. Помагай-бі, гаєчку, дай гриба і бабочку, сироїжку з діжку, хрящика з ящика, красноголовця з хлопця.
Шпаруна, -ни, ж. Кусокъ глины, отвалившійся отъ стѣны.
