Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рада

Рада, -ди, ж. 1) Совѣтъ, помощь. Одна рада хороша, а дві ліпше. Ном. № 6112. Инша рада гірш як зрада. Ном. № 6131. рада в раду. Посовѣтовавшись. Рада в раду, та й купили. дати раду кому, чому. Помочь кому, чему, справиться съ чѣмъ, успѣть въ чемъ, устроить что. Не дав ради дітям, не дав їм доброго вчення. Левиц. І. Ой ґвалт, сама в хаті, не дам ради кошеняті. Ном. № 8766. Що вже вони ради дадуть. Ном. № 7887. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Ном. не дам собі ради. Не знаю, что дѣлать, теряю голову. Ном. № 7887. немає ради. Ничего не подѣлаешь. Немає ради з тим. Ном. № 7887. 2) Совѣтъ, совѣщаніе, собраніе, сходка. Ой там стояло мужів громада, мужів громада, велика рада. Чуб. III. 440. На раду тиху, на розмову коли ми зійдемося знову. Шевч. 383. Товариство кошового на раді прохало: «благослови, отамане, байдаки спускати». раду радити, радувати. Держать совѣтъ, совѣщаніе. К. ХII. 4 5. Подобає йому в короля служити, в короля служити, раду радити, раду радити, суди судити. Чуб. III. Чи там раду радять, як на турка стати, не чуємо на чужині. Шевч. 56. чорна рада. Общее собраніе всѣхъ козаковъ. судна рада. Собраніе козаковъ для суда вадь кѣмъ либо. К. Бай. 97. гороб'яча рада. Собраніе воробьевъ 1-го сентября. Драг. 9. 3) Порядокъ, ладъ. Нова рада, нова рада світу ся з явила: да чиста Панна сина породила да в Офлейовім місті дуже рано. Чуб. III. 328. Військо стояло, ради не знало, ради не знало, Івана прохало. Чуб. III. 282. Ум. радка, радонька, радочка, радиця. Чуб. V. 978. Чуб. III. 407. Не маєм отця, ні матки, немає кому і нам дати радки. Чуб. V. 74. Як ожениться, то вдвох дадуть радку землі. H.-Волын. у. Радиці мі дайте. Гол. IV. 498.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДА"
Жидо́к, -дка́, м. 1) Ум. отъ жид. Жидки сидять та кравцюють руками швидкими та сухими як кість. Левиц. І. 95. 2) Птица Lusciola tithys. Вх. Пч. II. 12. 3) Насѣк. Harpalus ruficornis. Вх. Пч. І. 6. 4) Муравей маленькой породы, свѣтлый, водящійся въ домахъ. К. С. 1883. ІІІ. 669. 5) мн. жидки́. Раст. Agaricus vernalis.  
Закорю́чити, -чу, -чиш, гл. Загнуть крючкомъ. Банькатий, з закорюченим носом. Стор. МПр. 156.
Злобувати, -бу́ю, -єш, гл. Злобствовать. Черк. у.
Оплинути, -ну́, -не́ш, гл. Пополнѣть, поправиться. Ном. № 4924. Нагодую їх (дітей), напою... тижнів через кільки, — агу! оплинули мої діти любі. Харьк. г. Cм. опленути.
Повикрадати, -да́ю, -єш, гл. Выкрасть (во многихъ мѣстахъ, многое). Як є в хаті такі дівчата, що на досвітки ходять, то вже де є в матері який кусок сала, чи пшоно, чи яйця, — усе повикрадають. Славяносерб. у.
Роспросторювати, -рюю, -єш, сов. в. роспросто́рити, -рю, -риш, гл. 1) Распространять, распространить, простирать, простереть. Ти своє величне з неба на всю землю роспросторив. К. Псал. 14. Тінь темної ночі піднімала своє чорне крило і роспросторювала усюди темноту. Мпр. Пов. II. 115. 2) Разставлять, разставить (руки). Роспросторила руки, наче крила. Грин. II. 280.
Скочувати, -чую, -єш, сов. в. скотити, -чу, -тиш, гл. Скатывать, скатить, взваливать, взвалить. Скоти сей камінь наниз. Хотіли удвох скотити на віз того кабана..., а я його й сам скочу. Рудч. Ск. І. 157.
Стація, -ції, ж. 1) Стоянка, постой и продовольствіе на постоѣ. Да велів Ляхам, мостивим панам, по козаках, по мужиках стацією стояти, да не велів великої стації вимишляти. ЗОЮР. I. 52. 2) Станція. Я іду на стацію до Заболотова. Гол. 1. 233.
Сходити 1, -джу, -диш, гл. 1) Восходить. Сонечко не сходить. Мет. 51. По двору ходить — як зоря сходить; по сінцях ходить — як зоря сходить. Н. п. 2) Всходить. Тяжко сходити на гору. 3) Всходить (о посѣвахъ, тѣстѣ). Ярина добре сходить. 4) Сходить, спускаться. Сльози її аж на сей світ сходять. Рудч. 5) Исходить, истекать. Як я по матері журилась! Було слізьми схожу. Г. Барв. 228. А вже ж мої карі очі слізоньками сходять. Н. п. 6) Подходить. Ближче вхожу, — жінок бачу. МВ. ІІ. 188. 7) Уходить. Вона іде, іде, — мов старий бог з двору сходить.... Вже до воріт, за двір. Сим. 228. Сходьте з хати усі, шоб ні одної душечки при мені не було. Мнж. 131. 7) Выходить, истрачиваться. У його на сі зілля сила грошей сходила. О. 1862. V. 110. Горілки на їх багато сходить. Г. Барв. 516.
Шупоня, -ні, ж. Родъ кушанья. Гайс. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.