Виноватий Cм. виноват.
Віяти, -вію, -єш, гл.
1) Вѣять, дуть. Ой вітер не віє, гілля не колише. Із низу Дніпра буйний вітер віє-повіває. Люде гнуться як ті лози, куди вітер віє. Пишно процвітали, пахощами віючи, конвалії.
2) Вѣять, провѣвать. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи.
3) Вилять. Пес віє хвостом.
Зажи́нки, -ків м., мн. Начало жатвы.
Каляниця, -ці, ж. Деготь, стекающій изъ колесъ.
Кари, кар, ж. мн. Водовозные дроги. Колеса, бендюги і кари, і самиї церковні мари.
Куделя, -лі, ж.
1) Шерсть, а также плохой ленъ или пенька, приготовленные для пряжи и привязанные на прясницю. Куделя вовни.
2) Насмѣшливо: шиньонъ. Якіїсь мучились там птахи (= жінки) з куделями на головах. Ум. куде́лечка, куде́лька. Ви, молодички, не їли, не спали, ночі не спали, — куделечки пряла.
Розрізняти, -няю, -єш, сов. в. розрізни́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Раздѣлять, раздѣлить, разлучать, разлучить. Треба розрізнити парубка та дівку.
2) Различать, различить, разбирать, разобрать. Не може розрізнити, що говорять: стілько було сміху.
Табачниця, -ці, ж. Женщина, нюхающая, приготовляющая или продающая табакъ.
Фатів, -това, м. Дуралей, шутъ: баловень.
Хвоськати, -каю, -єш, гл. = хвиськати.
