Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

риндзя

Риндзя, -зі, ж. Телячій желудокъ. Вх. Зн. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 17.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИНДЗЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИНДЗЯ"
Віхтелиця, -ці, ж. Буря, вихрь. Вх. Лем. 399. Вх. Уг. 231.
Драмати́чний, -а, -е. Драматическій.
Жидова́, -ви́, ж. соб. Евреи. Стала жидова ліси рубати, Христа шукати. Чуб. ІІІ. 343.
Збо́жжя, -жя, с. = збіжжя.
Моло́дчик, -ка, м. Ум. отъ молодець. Ой добрий молодчик по уличках сам блукає, ой він собі радість-дівку викликає. Чуб. V. 131.
Новитися, -влюся, -вишся, гл. Обновляться. Як усякому свою одежу давати. так вона ж не повиться, а все мизкається та мизкається. Черниг. у.
Поперетинати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и перетикати, но во множествѣ.
Реготи, -тів, м. мн. Хохотъ, хохотаніе. Сміх не реготи — пійшла баба в переверти. Ном.
Сіменястий, -а, -е. = семенастий. Ти ж зозуляста, чи не сіменяста. Ном. № 1332.
Хабзина, -ни, ж. = бузина. Вх. Пч. II. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИНДЗЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.