Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розвірняка

Розвірняка, -ки, об. Разиня, ротозѣй. Я стою проворняка, а він где розвірняка, та мені дигильом у рот. Ном. № 6594.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВІРНЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗВІРНЯКА"
Бредзелія, -лії, ж. = брезелія. МУЕ. ІІІ. 43.
Вороненя, -няти, с. = вороня. Ворон послав вороненя, воно й полетіло. Грин. І. 163. Ум. вороненятко. Прилітає ворон з вороненятком. Грин. І. 162.
Гру́зько нар. Топко, вязко. Ном. № 13323. Грузько йти.
Довба́ння, -ня, с. Долбленіе.
Дово́дець, -дця, м. Доказатель.
Імела, -ли, ж. = івилга. ЗЮЗО. І. 141.
Розбродитися, -джуюся, -єшся, сов. в. розбрестися, -дуся, -дешся, гл. Разбредаться, разбрестись. Г. Барв. 205. Щоб не дуже розбродились. О. 1862. II. 55. Розбрелись прочане улицями. МВ. І. 17. Було зібрались людці, та тепера розбрелись. Полт. у.
Розділення, -ня, с. Раздѣленіе. Чи думаєте, що прийшов дати впокій на землі? Ні, глаголю вам, а розділення. Єв. Л. ХІІ. 51.
Рунтати, -таю, -єш, гл. Тревожить, безпокоить, трогать съ мѣста, разрушать. Ми як найшли того мертв'яка, так він і лежав до сліствія, його не рунтали, не роздівали, не займали. Верхнеднѣпр. у.
Хруставець, -вця, м. = мак-самосій. ЕЗ. V. 168.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗВІРНЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.