Довіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. дові́рити, -рю, -риш, гл. 1) Довѣрять, довѣрить. І батькові не довіряв. 2) Испытывать, испытать. Я довірив попа, який він.
Завкри́дно нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи.
Клочанка, -ки, ж. Пряжа изъ пакли, охлопьевъ, оческовъ.
Креснути 1, -сну, -неш, гл. Таять. Крига почина креснути.
Неприхильність, -ности, ж. Нерасположенность, неблагосклонность; непріязненность.
Нехупавний, -а, -е. Неграціозный, некрасивый.
Поначиняти, -ня́ю, -єш, гл. Начинить, нафаршировать, набить (во множествѣ). Ковбаси вже поначиняла.
Пузан, -на, м. Брюхачъ. Ум. пузанчик. Старий батько сидить коло хати та вчить внука — пузанчика чолом оддавати.
Сотішати, -ша́ю, -єш, сов. в. соті́шити, -шу, -шиш, гл. = утішати, утішити. Викинув Іванко половиночку (копи), сотішив дівчину-челядиночку.
Храмник, -ка, м. Гость, пріѣхавшій на храмовой праздникъ.
