Визначати, -ча́ю, -єш, сов. в. визначити, -чу, -чиш, гл.
1) Обозначать, обозначить, назначать, назначить, предъявлять, предъявить. Меридіан по нашому визнана південник. Границю визначив.
2) Обнаруживать, обнаружить. Нарізуваться на черкес тепер не приходиться, треба умкнуть, бо пластуни себе визначили, що мало їх.
Відкільсь, відкілясь нар. Откуда-то. Коняку відкілясь притаскав.
Городи́н, -на, м. Въ пѣснѣ то же, что и го́род. Ой город, город, городин, приїхав Андрієчко челядин. Своего рода licentia poetica, допущенная пѣсней ради риѳмы.
Докоря́ння, -ня, с. Укоры, упреки; упреканіе.
Дужінь, -жені, ж. = дужість.
Згуртува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Сгруппировать, собрать въ одно місто. Згуртував людське поле, а своє все до села.
Кропило, -ла, с. Кропило. Дяк ства, попи з кадилами, з кропилом. Ум. кропи́льце.
Набоже́нство, -ва, с. Богослуженіе. Любо було в церкві постояти, набоженства послухати. набоже́нство відправляти. Служить обѣдню.
Посердити, -джу, -диш, гл. Поссорить. Посердив не одну сем'ю з другою.
Розщебетатися, -чуся, -чишся, гл. Разщебетаться.
