Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсудець

Розсудець, -дця, м. Разлучающій, ссорящій сплетнями? Cм. розсудити 3. Бог дасть судця, а чорт розсудця. Ном. № 7381.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСУДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСУДЕЦЬ"
Бульон, -на, м. Родъ картофеля. МУЕ. І. 101.
Ганебне нар. = ганебно. Ганебне зневажали. Шейк.
За́річок, -чка, м. Рѣчной рукавъ. Канев. у.
Зімни́к, -ка, м. Раст. Aster animus L. ЗЮЗО. І. 168.
Корчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Куститься (о хлѣбѣ). Херс.
Ме́бель, -белі, ж. Мебель. Мебель така гарна, така гарна! Чи й мебель уже купили? Левиц. І.
Оклецькуватий, -а, -е. Толстый и низкій.
Поблизький, -а, -е. Близко находящійся, близлежащій.
Позлущувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и злущити, но во множествѣ.
Титаришин, -на, -не. Принадлежащій женѣ церковнаго старосты.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСУДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.