Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсудець

Розсудець, -дця, м. Разлучающій, ссорящій сплетнями? Cм. розсудити 3. Бог дасть судця, а чорт розсудця. Ном. № 7381.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСУДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСУДЕЦЬ"
Брязкітка, -ки, ж. = брязкальце. Ум. брязкіточка.
Глумуватися, -муюся, -єшся, гл. = глумувати. Не по божому.... так глумуватися з сироти. Г. Барв. 476.
Докі́рливо нар. Укоризненно.
Жукува́тий, -а, -е. Очень смуглый. МВ. ІІ. 31, 32.
Застрекота́ти, -чу́, -чеш и застрекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Застрекотать. Застрекотіли коники, заспівали пташечки. Стор. МПр. 22.
Паска, -ки, ж. Пасхальный хлѣбъ, куличъ, баба. Коли не прийду до церкви, то все паску святять. Ном. № 168.
Пеклування, -ня, с. Заботы, попеченіе.
Плюга, -ги, ж. Некрасивая, гадкая женщина. Гол. II. 427, 443.
Редечка, -ки, ж. Ум. отъ редька.
Скрутіль, -ля, м. 1) = скрутій. Гол. Од. 35. 2) Свернутый пучекъ соломы. Гол. Од. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСУДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.