Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсудець

Розсудець, -дця, м. Разлучающій, ссорящій сплетнями? Cм. розсудити 3. Бог дасть судця, а чорт розсудця. Ном. № 7381.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСУДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСУДЕЦЬ"
Безодра́дісний, -а, -е. Безотрадный. Христя мовчала, слухаючи безодрадісне материне зітхання. Мир. Пов. І. 121.
Благочинник, -ка, м. = благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.
Здешеві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Подешевѣть. Здешевіли огірки. Н. Вол. у. Вже воли здешевіли, бо орання пройшло вже. Камен. у.
Князювати, -зюю, -єш, гл. 1) Княжить, быть княземъ. Але то ще за Батия, як князювали колись князі. Васильск. у. Не перестане, мабуть, князь... князювати. К. Бай. 39.
Ненаситець, -тцю, м. Раст. Astragalus glycyphylos L. ЗЮЗО. 1. 113.
Перехотіти, -хо́чу, -чеш, гл. = перехтіти.
Пороздрочувати, -чую, -єш, гл. Раздразнить, раздражить (многихъ).
Прорізникувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть мясникомъ.
Скидень, -дня, м. Родъ красной рыбы въ Азовскомъ морѣ.
Шляхта, -ти, ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Шевч. 130. Ум. шляхтонька, шляхточка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСУДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.