Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роїтися

Роїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Роиться. Сідайте, щоб рої роїлись. Ном. № 11862. 2)в голові. Вспомниться. Усього то не згадаєш... а так перекину, що роїться в голові з крамаревого оповідання. О. 1862. IX. 70. Йому в голові і буде все роїтись, що.... вона йому не рівня. Котл. Н. П. 373.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЇТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЇТИСЯ"
Безкоровайчук, -ка, м. = безкоровайний 3. Ном. № 8832.
Ду́шенька, ду́шечка, -ки, ж. Ум. отъ душа.  
На́кидом нар. Насильно, по принужденію. Робота накидом.
Отягчати, -ча́ю, -єш, сов. в. отягчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = отяжати, отяжити. Думки так отягчили їй голову. Г. Барв. 521.
Піхом нар. Пѣшкомъ. К. ЧР. 359. Пійшли хто піхом, хто возом. Г. Барв. 240. До отця, до матки у гості він і піхом прибуде. АД. І. 130.
Понасуплювати, -плюємо, -єте, гл. Нахмурить (во множествѣ).
Послушник, -ка, м. Слуга. Повідат царь до тих своїх послушників, жеби забили сто волів єму на обід. Драг. 275. Ум. послушничок. Мого батька брата та була взяла, орда; а він там був послушничком у одного татарина п'ять год. О. 1862. V. З нар. уст, 85.
Проволоводити, -джу, -диш, гл. Затянуть, замедлить.
Тончити, -чу́, -чи́ш, гл. Утончать. Шейк.
Шісдесят числ. Шестьдесятъ. Пішли в село гоней за шісдесят од Єрусалима. Єв. Л. XXIV. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЇТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.