Будниченя, -няти, с. Дитя работника на поташномъ заводѣ.
Відлічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. відлічитися, -чуся, -чишся, гл. 1) Отсчитываться, отсчитаться. 2) Вычитаться, вычесться, быть вычтеннымъ. Одно число одлічується від другого.
Зрозумілість, -лости, ж. Понятность.
Кайстра, -ри, ж. Мѣшокъ. От зробив (кіт) собі скрипочку й молоточок і писану кайстру. Прийшов до (лисичиної) нори — як заїра... «Піду я, подивлюся: хто там грає». От вона (лисиця) й пішла, а він її цок да в лобок, да в писану кайстру.
Огребти, -ся. Cм. огрібати, -ся.
Перемовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перемо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Перезивать, перезвать, переманивать, переманить. Ой ти, галочко, перемовочко, перемовила сокола з темного лугу в вишнев сад. Ой не я ж його перемовила, він сам за мною приїхав. 2) Промолвить, перекинуться словомъ. Воли б хоть з чоловіком словечко перемовити. 3) Пересказывать, пересказать наново; передразнить. Там люде норовисті: що скажеш, то й перемовлять, а що зробиш, то й перероблять.
Північ, -ночі, м.
1) Полночь. Нема мого миленького, що карії очі, ні з ким мені розмовляти, сидя до півночі.
2) Сѣверъ. А там далі, на північ, на високому шпилі стояла церква.
Планида, -ди, ж. = планета. Круги сонця ходить кільканадцять планид. Дещо
Проціджувати, -джую, -єш, сов. в. проціди́ти, -джу́, -диш, гл. Процѣживать, процѣдить.
Шріт I, шроту, м. Дробь (для стрѣльбы).