Вершити, -шу, -шиш, гл. Завершать, заканчивать. Вершіть у стозі, бо нема на возі.
2) Насыпать чего либо въ сосудъ выше краевъ.
Вивідка, -ки, ж. Развѣдки, разспросъ. разслѣдованіе. Чаще во мн. ч. Це він ходив на вивідки.
Да́та, -ти, ж. Число мѣсяца.
Діді́вський, -а, -е. 1) Дѣдовскій, предковскій. Спом'яни на них дідівську, прадідівську славу. Твій рід на срібло проміняв звичай дідівський, старосвітський. 2) Нищенскій.
Зави́лювати, -люю, -єш, гл. Заискивать, вилять передъ кѣмъ нибудь.
Матня́, -ні, ж. 1) Средняя часть шароваръ, приходящаяся между ногами, длинная и широкая внизу. В червоних штанях оксамитних матнею улицю мете — іде козак. 2) Средняя углубленная часть невода. Далеко на берег полізла мережа двома рядами, а за нею показалась з води широка матня. попастися в матню. Очутиться въ безвыходномъ положеніи.
П'ятнадцятий, -а, -е. Пятнадцатый.
Тарадайка, -ки, ж. Родъ экипажа. Їхала Хима з Русалима білою кобилою: тарадайка торкоче, кобила бігти не хоче. Ум. тарадаєчка.
Цвенькати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвенькнути, -кну, -неш, гл. Говорить, сказать на чужомъ языкѣ, въ которомъ слышатся звуки ц, дз, — о полякахъ, бѣлоруссахъЛях цвенькати уже не буде. По лядські цвенькала. Кортить литвинка, коли не цвенькне.
Чвак, -ка, м. Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Ящуръ?
