Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли.
Бишак, -ка, м. Сортъ крупныхъ астраханскихъ сельдей.
Воларити, -рю, -риш, гл. Быть пастухомъ воловъ.
Дошкульни́й 2, -а́, -е́. Донимающій, дающій себя чувствовать. Дошкульний вітер.
За́крутень, -тня, м. = завертка 1. Вся нива закрутнями унизана.
Передслово, -ва, с. = передмова.
Повсаджати, -джа́ю, -єш, гл. = повсаджувати. Повсаджав їх до темниці.
Простіненько нар. = простісінько. А я простіненько за ним побіг.
Свекрівщина, -ни, ж. Имущество, оставшееся послѣ свекра.
Солонцюватий, -а, -е. Солончаковый.
