Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викликати 2

Викликати 2, -наю, -єш, гл. Проклинать. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКЛИКАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКЛИКАТИ 2"
Грі́мнути Cм. Грімати.
Ґльо́ґати, -ґаю, -єш, гл. Глотать не жевавши.
Копотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Стучать, топать, бѣжать мелкими шагами. Ой ще зілля не кипить, а вже милий копотить. Чуб. V. 417.
Морга́ння, -ня, с. Морганіе, миганіе.
Оттут нар. Вотъ здѣсь, вотъ сюда. Оттут тобі, моя доле, оттут пропадати. Мет. 13. Боже, поможи, оттут і положи. Ум. оттутеньки, оттутечки.
Пороспаковувати, -вую, -єш, гл. Распаковать (во множествѣ).
Ріпак, -ка, м. Рапсъ.
Схожість, -жости, ж. Сходство. Незвичайна схожість дочки з матіррю дуже вразила Яся. Левиц. І. 234.
Тринькання, -ня, с. Расточительность, мотовство.
Хоркотливий, -а, -е. = гаркавий. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКЛИКАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.