Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свитянка

Свитянка, -ки, ж. Короткая свитка. Ввійшла дівчина.... в свитянці з червоним з холоду носом. Г. Барв. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИТЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИТЯНКА"
Вимагання, -ня, с. Требованіе.
Замо́ва, -ви, ж. Заговоръ, заклинаніе. Замова від гадюки.
Колубаха, -хи, ж. Ковбаня. Желех.
Люзо́ванець, -нця, м. У гребенщиковъ: названіе верхушки рога. Вас. 163.
Маку́ховатий, -а, -е. 1) О камнѣ: ноздреватый, пористый. Лубен. у. 2) О камышѣ: съ большими метелками? Ой густий очерет, да й макуховатий. Чуб. V. 176.
Обіп'ясти, -ся. Cм. обпинати, -ся.
Оденок, -нка, м. Стогъ сѣна. Шух. І. 76, 108.
Роззичати, -ча́ю, -єш, сов. в. роззи́чити, -чу, -чиш, гл. Раздавать, раздать въ долгъ. Злишні гроші роззичали, сли хто потребував позички. МУЕ. III. 58.
Убрання, -ня, с. 1) Одежда; платье. Чи бачиш, як ми обідрались? убраннє, постоли порвались. Котл. Ен. І. 17. Чого чорт плаче? — що панам убрання не настаче. Ном. № 1141 (одм.). Ішла вона в білім як сніг убранні. Стор. МПр. 76. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу, і все гарне вбрання: і чоботи червоні, і спідницю, і хустку. Рудч. Ск. І. 209. 2) Брюки, штаны. Угорск. и Гуц. Гол. Од. 66. 82. Ум. убраннячко.
Холибати, -баю, -єш, гл. Колыхать. Щось так ніби рантух над головов мені холибає.... А все то висше, то низше мені понад голову. ЕЗ. V. 214.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВИТЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.