Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сернюк

Сернюк, -ка, м. Самецъ серны, косули, Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 116.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕРНЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕРНЮК"
Бесіт, ту?, м. Раст. Epilobium augustifolium. Лв. 98.
Віджинати, -на́ю, -єш, сов. в. віджати, відіжну, -неш, гл. Жать, сжать за долгъ.
Задвоя́кий, -а, -е. Двухъ родовъ. Астряби суть задвоякі: астряб великий і мавий. Вх. Лем. 415.
Затоми́ти, -млю́, -миш, гл. Истомить, изнурить. Учепися ти йому за серце, затоми ти його, зануди, запали ти його. Чуб. І. 92.
Кашечка, -ки, ж. Ум. отъ каша.
Остивно, -на, с. Деревянная рукоять в остях. Шух. І. 223.
Позапізнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Опоздать, запоздать (о многихъ).
Поодурювати, -рюю, -єш, гл. = пообдурювати.
Порозсипатися, -паюся, -єшся, гл. Разсыпаться (во множествѣ).
Смутніти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться печальнымъ. Мати усе смутніла. МВ. ІІ. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЕРНЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.