Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скахва

Скахва, -ви, ж. У овчинниковъ: инструментъ для очистки кожъ: широкій ножъ, вставленный вдоль въ край деревянной дощечки. Вас. 153, 157. Cм. шкафа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАХВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАХВА"
Безличник, -ка, м. Безстыдникъ. Шейк.
Бритв'яний, -а, -е. Бритвенный. Гол. II. 95.
Вівчарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Сопілка вівчареві втіха. Ном. № 10467. Роспустив вівчарь вівці та по крутій гірці. Мет. 108. Ум. вівчарик.
Відшпилювати, -люю, -єш, сов. в. відшпилити, -лю, -лиш, гл. Отшпиливать, отшпилить, отколоть приколотое (булавкой и пр.).
Гільце, -ця, с. 1) = вильце. Чуб. V. 187. 2) Убранное цвѣтами и лентами деревцо, вокругъ котораго во время празднованія Купала поютъ кѵпальскія пѣсни; наз. оно также Мареною. Чуб. ІІІ. 195.
Гру́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ груша. Рудч. Ск. І. 66, 175; II. 24. 2) Раст. а) Pyrola secunda L. Борз. у. б) = Картопля. Вх. Пч. І. 13; в) — ди́ка. Thalictrum minus. Вх. Пч. І. 13; г) — лісова́. Purola senuola. Шух. І. 22. 3) Гру́шки да́ти. Особеннымъ образомъ ударить по головѣ.
Дя́віл, дяволе́нний, дя́волів, дя́вольський = диявол, дияволенний, дияволів, диявольський.
Меделя́н, -на, м. Ирландская собака, Canis molossus.
Охвітний, -а, -е. Пріятный; удобный.
Хутенький, -а, -е. , хутенько, нар. Ум. отъ хуткий, хутко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАХВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.