Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скрипливий

Скрипливий, -а, -е. Скрипучій. Скрипливії ворітечка, трудно їх заперти. Чуб. V. 216.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРИПЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРИПЛИВИЙ"
Австрія́чка, -ки, ж. Австрійка.
Вірненький, вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Гальміз, -за, м. Отверстіе въ обухѣ топора для вставки топорища. Н. Вол. у.
Дооко́ла нар. Вокругъ. У сине море сонце ясне тоне і своє світло, ніби кров червоне, по всій країні доокола сіє. Федьк.
Иршини, -шин, мн. = хрестини. Желех.
Лепчи́ця, -ці, ж. Раст. a) Galium Aparine. Анн. 151. б) Asperugo procumbeus. ЗЮЗО. І. 113. B)Arperugo Aparine. ЗЮЗО. І. 113.
Нацюкати, -каю, -єш, гл. 1) Нарубить (мелко). Нацюкай дровець. 2) Нарубить зарубокъ.
Ножковий, -а́, -е́. — пущення Заговѣнье передъ масляницею, когда ѣдятъ студень изъ свиныхъ ногъ. Марк. 153.
Обіськати Cм. обськавати.
Підзамчанин, -на, м. Житель мѣстности передъ замкомъ. Не встоять замкові і підзамчане. К. ПС. 102.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКРИПЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.