Блимати, -маю, -єш, гл. 1) Слабо, тускло свѣтить, мерцать, то вспыхивать, то потухать. Каганець блимав у запічку. 2) Мигать глазами, хлопать глазами, бросать взгляды. Тільки очима блима.
Бутний, -а, -е. Спесивый, высокомѣрный. На бутного найдесі ще бутнійший.
Вурчати, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Кіт вурчить.
За́йчичок, -чка, м. Ум. отъ заєць.
Змизерніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться хилымъ, худымъ. А його жінка дуже подалася, змізерніла, зблідла.
Мохови́к, -ка́, м. Раст. Boletus subtomentosus.
Намо́ва, -ви, ж. 1) Наущеніе, внушеніе, подговоръ, подстрекательство. То намова доконче була, бо він сам не годен те зробити. з намо́ви. По наущенію. 2) Уговоръ, соглашеніе. У нас з ним була намова спалить того за те, що обіжав. Ум. намо́вонька. Я тебе любив не з людської намовоньки.
Передком нар. Передомъ. І задком, і передком перед паном Хведорком.
Понагулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и нагуля́ти, но во множествѣ.
Тупити, -плю́, -пиш, гл. Притуплять, тупить. Нащо ти ножа тупиш?
