Близесенький, -а, -е. Ум. отъ близький.
Гайдук, -ка, м. Высокорослый служитель; солдатъ надворной стражи. Ой вивійти, отамани, панськії гайдуки. Ой крикнув царь на свої гайдуки: «Возьміть Байду добре в руки!» 2) Особаго рода танецъ. 3) гайдука садити, ударити. Танцевать въ присядку. ударила б гайдука, та боюся мужика. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. 4) Ніс гайдука скаче. Выраженіе для указанія чьего-нибудь страшнаго аппетита, усиленной работы челюстями. Лупить (= їсть), аж ніс гайдука скаче, — танцює. Ум. гайдучок. Ув. гайдучище.
Глава, -ви, ж.
1) = голова.
2) Глава въ книжкѣ.
3) мн. глави. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Крестителя. = главосік.
Го́рличко, -ка, с. Ум. отъ горло.
Згірший, -а, -е. Худшій. Не так добра, не так добра, як згіршого лиха.
Плова, -ви, ж. Ливень съ бурей. Ударить плова з громами. Сівбину виб'є град, або зіб'є плова. Не боїться мокрий плови.
Поськати, -ка́ю, -єш, гл. Поискать въ головѣ. Баба нагодувала його, напоїла і голову йому змила і поськала.
Ступанка, -ки, ж. Лѣстница неподвижная изъ ряда ступенекъ. Ступанка не довга була, східців шість, а там вправо ще ступанка в сінці, на два сходці.
Усмоктати, -ся. Cм. усмоктувати, -ся.
Утримати, -ся. Cм. утримувати, -ся.