Бігати, -гаю, -єш, гл.
1) Бѣгать. Бігає по луці. Въ повел. накл. употребл. иногда бігай вм. біжи. Бігай, коню, бігай, коню, бо вже вечеріє. Употребл. оно также тавтологически: Ой бігайте-біжіть шляхом да наженіте Касю з ляхом. Бігай, хлопче! Бігаймо у великий гай! Бігаймо, кажу.
2) О коровахъ: случаться.
Запряга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запрягти́, -жу́, -же́ш, гл. Запрягать, запрячь. Учений, а кобили не запряже. Запріг коня вороного та й одвідав.
Курмей и курній, -ней, м. Веревка.
Намока́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. намокнути и намо́кти, -кну, -неш, гл. Намокать, намокнуть.
Націлуватися, -луюся, -єшся, гл. Нацѣловаться. Навздогінці не націлуваться. Вже й націлувався, вже й намилувався, як у саду соловей да й нащебетався.
Прибільшати, -шаю, -єш и прибільшувати, -шую, -єш, сов. в. прибільшити, -шу, -шиш, гл.
1) Увеличивать, увеличить.
2) Прибавлять, прибавить. Сами прибільшують невірі плати.
3) Преувеличивать, преувеличить. Хоцінський любив дечого багато і прибільшити, прикинути зайве.
Присвідчити, -чу, -чиш, гл. Засвидѣтельствовать, удостовѣрить.
Таємність, -ности, ж. Тайна, секреть.
Хапко, -ка, м. 1) Взяточникъ. 2) Хватающій что либо (чаще всего говорится о чортѣ). Побере їх хапко. 3) = злодій. Хапко з хапком знаєся. 4) Въ загадкѣ: котъ.
Чортівня, -ні, ж. соб. Черти. Казилось пекло з радощів великих — да вже казитись чортівня не буде.
