Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старостувати

Старостувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть старостой. Пристало вам старостувати, як собаці в човні сидіти. Кост. (О. 1862. VI. 52).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТУВАТИ"
Бануша, -ші, ж. = яєшня. ЕЗ. V. 43.
Верескливий, -а, -е. Крикливый. Желех. Левч. 62.
Одібрати Cм. відібрати.
Одностеблиця, -ці, ж. Съ однимъ стеблемъ. Капустиця-одностеблиця. Чуб. V. 1108. Ум. одностебличка. Та посіємо яру пшеничку, яру пшеничку одностебличку. Kolb. І. 99.
Пообморочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и обморочити, но во множествѣ.
Репаник, -ка, м. = репанець.
Сироватень, -тня, м. пт. Лунь. Мнж. 192.
Усінниця, -ці, ж. = гусениця. Вх. Пч. I. 6.
Худібний, -а, -е. Состоятельный, зажиточный. Да ще й без худоби вдова, а сам він худібний. Г. Барв. 422.. Cм. худобний.
Шкорух, -ха, м. Рябина. Шух. І. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРОСТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.