Котитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Катиться. І по сей бік гора, і по той бік гора, а між тими крутими горами котилась зоря. Піт з його котиться.
2) Раждать (о кошкѣ, овцѣ и зайцѣ). Кішка, то вже звір і навіть не несеться, а котиться.
3) Клубиться (о дымѣ, туманѣ). Туман яром котиться, дівці гулять хочеться.
Листува́ння, -ня, с. Переписка, корреспонденція.
Налюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Налюбиться. Коли тя ся налюбити, молодий Василю.
Переколошкати, -каю, -єш, гл. Перепугать, привести въ смятеніе.
Примирити, -ся. Cм. примиряти, -ся.
Прощатися, -щаюся, -єшся, сов. в. проститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Прощаться, проститься, быть прощеннымъ. Не простились їм гріхи. 2) Только несов. в. Просить прощенія у всѣхъ передъ говѣньемъ, исповѣдью. Кожного року йде в Київ говіти.... то ходить по кутку, кланяється, з усіми прощається: «Простіть, Христа ради, в чому я винна». 3) Только несов. в. Прощаться. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною.
Пукішка, -ки, ж. ? Карапузъ.
Сажка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сажа.
2) = зана = зона. Вона буває у пшениці і в просі, — так, як качанчик і з його так як сажа сиплеться. Через його борошно буває чорне. Діти як углядять та кричать: ось де сажок багато! та вибірають іх.
3) = верша.
Фляшча, -чати, с. = фляшечка.
Чохла, -ли, ж. Обшлагъ на рукавѣ рубахи, манжета. Оце ще комір та чохли повшивати, та й дошита сорочка буде. Іде козак улицею, чохлами махає.
