Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старостувати

Старостувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть старостой. Пристало вам старостувати, як собаці в човні сидіти. Кост. (О. 1862. VI. 52).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТУВАТИ"
Баришницький, -а, -е. Принадлежащій свойственный барышнику, барышническій.
Бринчок, -чка, м. Звонокъ, бубенчикъ. Вх. Уг. 228.
Брити, брию, -єш, гл. = голити.
Весняний, -а, -е. Весенній. Весняна погода. Макс. Зійшло сонце веснянеє — стало пригрівать. Рудч. Чп. 195.
Відлюдок, -дка, м. = відлюдник.
Достача́ння, -ня, с. Доставка, поставка.
Коняр, -ра́, м. Конюхъ; пастухъ лошадей. Радом. у. Вх. Уг. 246.
Напрути́ти Cм. напручувати.
Хвизанка, -ки, ж. = ковзалка. Вх. Зн. 65.
Чудородія, -дії, ж. = чудасія. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРОСТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.