Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стебнути

Стебнути, -бну́, -не́ш, гл. = стібнути.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕБНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕБНУТИ"
Гицнути, -ну, -неш, гл. Подскочить, прыгнуть. О. 1861. XI. Св. 34.
Дзвяк I, -ку, м. Металлическій звукъ.
Док Cм. доки.
Доора́ти, -ся. Cм. доорювати, -ся.
Засліпля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. засліпи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Ослѣпляться, ослѣпиться. І блиск їх сяяв так, що очі засліплялись. Щог. Сл. 70.
Обставини, -вин, ж. мн. Обстоятельства. К. ХП. 22. При таких обставинах наступила.... Хмельнищина. К. Кр. 20.
Погніватися, -ваюся, -єш, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Погнівалися всі дівки. Грин. III. 504. Та кланяйся низенько і садови близенько, щоб родина не гнівалась! Кланялась низько й садовила близько, і родина погнівалась. Грин. III. 538.
Прищеплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прищепитися, -плюся, -пишся, гл. Прививаться, привиться.
Рубець, -бця, м. 1) Рубець въ шитьѣ, одеждѣ. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця. Рудч. Ск. І. 176. шити рубце́м. Сшивать, захватывая за самые края матеріи. Канев. у. 2) = шрам. 3) мн. рубці. Рубецъ, одинъ изъ четырехъ желудковъ жвачнаго животнаго, а также и кушанье изъ него. Чуб. VII. 443. Ум. рубчик.
Хворостняк, -ка, м. = хмиз. Як докопаю, хворостняком затрушу. Мнж. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТЕБНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.