Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стріхіль

Стріхіль, -ля, м. Тупой сапожный ножъ, которымъ выравниваютъ кожу. Cм. стріхіль, стрихулець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРІХІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРІХІЛЬ"
Відплющувати, -щую, -єш, сов. в. відплющити, -щу, -щиш, гл. Раскрывать, раскрыть (глаза).
Волога, -ги, ж. Влага. Аф. 320.
Гноярня, -ні, ж. = гноївня. Рк. Левиц.
Дра́товка, -ки, ж. Ум. отъ дратва.
Ли́шечко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Обхітний, -а, -е. Охотный, склонный къ чему. — до роботи. Прилежный, трудолюбивый. Вх. Уг. 255.
Поцмокати, -каю, -єш, гл. Почмокать. Поцмокав губами. Харьк. у.
Проязичити, -чу, -чиш, гл. Разгласить, разболтать. Проязичили, що в його єсть така книжка. Харьк. у.
Сакраментувати, -ту́ю, -єш, гл. Пріобщать Св. Тайнъ. А тим часом непрощений грішний умірає. Уже його лукавого сакраментували. Шевч. ІІ. 206.
Шургич! меж., для выраженія выбрасыванія или быстраго всовыванія во что-либо. Шургич у піч! ХС. III. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРІХІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.