Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стріхіль

Стріхіль, -ля, м. Тупой сапожный ножъ, которымъ выравниваютъ кожу. Cм. стріхіль, стрихулець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРІХІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРІХІЛЬ"
Блудити, -джу, -диш, гл. 1) Блуждать; сбиваться съ пути. Не ходи, не блуди понад берегами. Мет. 17. Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити. Ном. № 875. Ми блудили цілий ліс. Харьк. у. 2) Заблуждаться, ошибаться. Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби. Чуб. V. 137. 3) — словами. Говорить, не сознавая что; бредить. Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш. Мет. 78. Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре. Камен. у.
Напра́сноєнар. 1) Несправедливо. 2) Задорно, дерзко, обижая. 3) Внезапно, скоропостижно. Напрасне умер Іван: уранці робив, а ввечір умер. Камен. у.
Недоторканий и недотиркливий, -а, -е. Недотрога. Дувид штовхнув жартовливо плечем одного чоловіка. — Геть, псявіро, не пхайся! — одказав чоловік. — Оце недоторканий дядько, неначе молодиця. Левиц. Пов. 179.
Околиця, -ці, ж. 1) Околица, окрестность. Розійшлись чутка по всій околиці галилейській. Єв. Мр. І. 28. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами. Чуб. І. 154. Полупанки роз'їзжали геть по околиці з сурмачами. Стор. МПр. 73. 2) Околышекъ. Вас. 156. До лиця околиця. Ном. Шапка бирка, зверху дірка, шовком шита, буйним вітром підбита, а околиці давно немає. Мет. 377. 3) Огороженное поле. Любеч. 4) Сильно удобренный участокъ земли, представляющій переходъ отъ города къ полю. Козелец. у. Ум. око́личка. Держать шапочки за околички. Чуб. III. 279.
Перешкода, -ди, ж. Помѣха, препятствіе. бути на перешкоді. Служить помѣхой, препятствовать. Ніхто не розлучить, ніхто не стоїть на перешкоді. МВ. (О. 1862. І. 90). Сам ти бачиш, що вороги нам на перешкоді. Чуб. V. 319.
Поліняка, -ки, ж. = поліно. Він поліняку дров... приніс Г. Барв. 98.
Понакриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Накрыться (о многихъ). Жінки понакривались білими хустками. Ком. II. 56.
Проторгувати, -гую, -єш, гл. 1) Проторговать. Проторгував аж три годи. Харьк. у. 2) Потерять, торгуясь. Кажуть, що Сомко хоче теж із москалем по гадяцьких пунктах торгуватись. Коли б свого не проторгував. К. ЧР. 319.
Споювати, -по́юю, -єш, сов. в. споїти, спою, -їш, гл. Сплачивать, сплотить, пригонять, пригнать (о плотничьей, столярной работѣ).
Чемер, -ра, м. 1) Хохолъ. Взяв він його добре за чемер. Борз. у. 2) мн. ? Внутренности? Уночі не їв, так йому чемері затягло. Ном. № 12140. Cм. чемі́р. 3) Болѣзнь лошадей. Чуб. І. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРІХІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.