Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

суспиця

Суспиця, -ці, ж. = суржик 1 = суропиця. Вас. 204. Сей год я посіяв жита на три упруги да овса — на два, да ще суспиці усякої на упруг, — не більше. Нѣжин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 231.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУСПИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУСПИЦЯ"
Випурхнути, -ну, -неш, гл. Выпорхнуть. Випурхнув соловейко в праве, а зозуля в ліве віконце. ЗОЮР. II. 34. Іде було й скаже: «Тіточко-голубочко! я піду до дівчат», або там куди; а тепер уже випурхне з хати, не питаючи мене. МВ. ІІ. 20.
Драби́нник, -ка, м. Кузовъ телѣги, обѣ Драбини. (Залюбовск.).
Марнотра́в, -ва, м. = марнотравець.
Пелюха, -хи, ж. Пеленка. Вх. Уг. 258.
Пошпарити, -рю, -риш, гл. Обварить кипяткомъ (во множествѣ).
Продешевити, -ся, -влю, -ся, -виш, -ся, гл. Продешевить, слишкомъ дешево продать. Ви ж глядіть, дядьку, не продешевіться. Мир. Пов. II. 47.
П'ятина, -ни, ж. Пятая часть. Желех.
Рискалина, -ни, ж. Рукоятка заступа. Хотин. у.
Увічливий, -а, -е. Вѣжливый, привѣтливый, любезный, предупредительный. К. (Желех.). Гарна, ввічлива, звичайна, як бува в народі. Мкр. Н. 30. Моя дитина ввічлива, все мене слухається.
Феса, -си, ж. Феска. На голові.... турецька феса. Морд. Пл. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУСПИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.