Відвинутися, -нуся, -нешся, гл. Отклониться, увернуться. Він на мене з києм, я насилу відвинувся.
Кавратити, -рачу, -тиш, гл. Смущать, смутьянить, возбуждать людей. Нічого не робе, та ще й усіма кавратить.
Кільце, -ця, с. 1) Кругъ, кружекъ. Ой у місці в крайній хаті кільцем танець ходить. 2) Кольцо вообще, за исключеніемъ носимаго на пальцѣ. Ведмідь здоровий, та кільце в носі. Хто старцям милостину подавав, то все перед ним і лежить: чи шматок хліба, чи кільце ковбаски. 3) Звено. Біда за біду чепляється, як у ланцюзі кільце за кільце.
Перекапостити, -щу, -стиш, гл. Изгадить, окончательно испортить.
Підісок, -ска, м. Пластинка желѣза подъ нижней частью деревянной оси.
Провалювати, -люю, -єш, сов. в. провалити, -лю, -лиш, гл. Проламливать, проломить, пробивать, пробить. А ні каменя не дадуть голову провалити.
2) Наваливать, навалить.
Рябчик, -ка, м.
1) = рябко 2.
2) Сортъ арбузовь, у которыхъ корка съ темными полосами.
Сани, -не́й, ж. мн. Сани. Не в свої сани вліз. Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. посл. ум. са́нки, саночки́. Cм. са́нка.
Сніжниця, -ці, ж. = сніговиця. Морози лютували і сніжницею мело.
Фасолька, -ки, ж. — дика. Раст. Astragalus glyciphyllos.
