Біснуватий, -а, -е. 1) Сумасшедшій, бѣсноватый.
2) Употребл. какъ эпитетъ въ значеніи переносномъ: сумасшедшій. Вже ж і Січ їх біснувата жидовою поросла. Ой, дівчино, люблю тебе, не їж хліба — візьму тебе.... Ой козаче біснуватий, нехай не їсть твоя мати. Осадив назад біснуватих коней. Ум. біснуватенький.
Вудлище, -ща, с. Удилище. Піду вудлище вирубаю.
Коць, -ця, м.
1) Коверъ. А коць важний з розводами, і посередині великий орел. Ну, тепер, діти, несіть жне до церкви. От ми положили його на коць та й понесли.
2) Одѣяло тканое — шерстяное, шелковое. Ліжко, заслане мняким шовковим коцем.
Лихома́нка, -ки, ж. Лихорадка. Сама як у лихоманці, так і труситься.
Полеглий, -а, -е. 1) Полегшій.
2) Слежавшійся.
Поперекраювати, -юю, -єш, гл. Перерѣзать пополамъ (во множествѣ).
Попівський, -а, -е. Поповскій. Попівської кишені не наповниш.
Спустілий, -а, -е. Опустѣлый.
Суховій 2, -вія, м. Сухой вѣтеръ. Восточный вѣтеръ.
Шестидесятка, -ки, ж. Счетная единица (копа) продаваемыхъ на базарѣ оконъ въ 60 штукъ.
