Вірутник, -ка, м. = вірник. Між ріками Дніпром і Богом турецькі чабани пасли свої отари на ляцькій землі, а вірутники султанські і королівські дуванились спільньою з них десятиною.
Дошку́льний 1, -а́, -е́. = дошкульний. Нагачєка-доротяночка не вельми дошкулька: де ударить та по тілі, — розсядеться шкурка.
Заневи́дніти, -нію, -єш, гл. Потемнѣть, омрачиться.
Каверзниця, -ці, ж. Проказница. Пішла по хаті вихилятись, а за нею й друга каверзниця — Секлета. Де й сльози поділись — усі в сміху.
Каналія, -лії, об. Каналья.
Кружанин, -на, м. Участникъ хороводнаго круга.
Льони́ченько, -ка, м. Ум. отъ льон.
Мерзе́нство, -ва, с. Пакость, мерзость. А мерзенства скільки!
Сипучка, -ки, ж. Погода зимняя, когда вѣтеръ мететъ снѣгъ.
Укохати, -хаю, -єш, гл. Полюбить.
