Бузувати, -зую, -єш, гл.
1) Наказывать, бить.
2) Журить, бранить, дѣлать, выговоръ.
Диви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Смотрѣть, глядѣть. Треба якось у очі дивитися. Дивиться, як кошеня в каганець. Тепер і хата її дивиться якось сторч. Диви́-но. Смотри-ка. Диви-но, вже сонце сідає.
Допомина́ння, -ня ср. Домогательство.
Завіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. заві́рити, -рю, -риш, гл. Увѣрять, увѣрить. Мене завірили люде, що тебе нема вже на сім світі.
Опецок, -цка, м. = опецьок. Дитина як опецок.
Печатка, -ки, ж. Ум. отъ печать.
Полопати, -паю, -єш, гл. Пожрать, съѣсть. І куди вони все полопали?
Притопити, -плю, -пиш, гл. Утопить. Було, мати, не вповити, що я в тебе одиниця, було мене притопить, де глибша криниця.
Рипливий, -а, -е. Скрипучій. Рипливий віз.
Соборище, -ща, с. = собір.
