Дріта́рь, -ря́, м. Проволочникъ.
Запища́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Запищать. Як запищить, як завищить! та й побігла в ліс.
Зато́ка, -ки, ж. 1) Заливъ. За селом блищать течії, затоки й озера Мжі. 2) Скользкое мѣсто на дорогѣ, гдѣ закатываются сани. Біда, як прийдеться їхати нашими дринджолами, що все забігають в затоки.
Зачита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Начать читаться. Да сами свічі посвітилися, да сами книги зачиталися.
Коров'янка, -ки, ж. Коровій пометъ.
Мину́та, -ти, ж. Минута. А хто любить та покине, — не діжде минути.
Перестрочувати, -чую, -єш, сов. в. перестрочи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Прострачивать, прострочить. Сами собі та дивуються, що у голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком перестрочувана.
2) = перетихати. Широкая та й улиця очеретом перестрочена.
Погрозити Cм. погрожати.
Покревність, -ности, ж. Родство.
Пукнути, -ну, -неш, гл.
1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гукни, та не пукни, або: та не стукни.
2) Лопнуть, треснуть.
