Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тиляги

Тиляги, -гів, м. Куяки, латы изъ желѣзныхъ или серебряныхъ дощечекъ, нашитыхъ на бархатѣ, сукнѣ или кожѣ. К. ЧР. 427. Червониї тиляги під сребром, під златом на себе надіває. Лукаш. 42. Тиляги під золотом та під сріблом понадівали. К. ЧР. 332.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛЯГИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛЯГИ"
Аді́тко (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех.
Багріти, -рі́ю, -єш, гл. Багровѣть.
Ґазди́нька, -ки, ж. Ум. отъ ґаздиня.
Зазолоті́ти, -ті́ю, -єш, гл. = зазолотитися.
Захлюпостаты, -таю, -ешь, гл. = захлюпотаты. Стали брести, а коні в воді як захлюпостали. ЗОЮР. І. 301.
Коштувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Стоить. На йому була біла свита, сім кіп коштувала вона. Котл. Воно коштуватиме їх не багато. Канев. у. 2) = куштувати.  
Посягати, -га́ю, -єш, сов. в. посягти, гну, -не́ш, гл. Протягивать, протянуть руку, доставать, достать; засовывать, засунуть (руку въ карманъ). Посягни в кишеню, вийми грошей жменю. Грин. ІІІ. 506. Брат посяг у ремінь та й виймив мені сороківця. Федьк.
Сусічниця, -ці, ж. Мѣсто въ овинѣ, гдѣ складываютъ сѣно. Вх. Зн. 68.
Укро нар. Трудно, тяжело. Шух. І. 81.
Частуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Угощаться, попивать. Сидять пани рядами, частуються медами. Чуб. V. 978. Прийняли його за гостя, почали частуватись. Г. Барв. 198.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЛЯГИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.