Виманювати, -нюю, -єш, сов. в. виманити, -ню, -ниш, гл. Выманивать, выманить. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманиш. Такий убогий, що кошенят з запічка нічим виманити.
Затрою́дити, -джу, -диш, гл. Отравить. Затроюжене нещастям серце.
Косичка, -ки, ж. Ум. отъ косиця.
Нюта, -ти, ж. Заклепка; спайка. взя́ти в ню́ти. Заклепать.
Посуха, -хи, ж. Засуха. Вихор бува під посуху.
Потайний, -а́, -е́ Потайной, тайный, скрытый. Потайного собаки гірш треба боятися. Тілько скажу подружжю потайному. Пошептом дає козакам потайний наказ. Потайний гріх ще й грішніщий. Потайна лихоманка.
Ремство, -ва, с. Недовольство; нареканія, ропотъ. Господи! ремства прости мені гріх!
Сказати, -жу́, -жеш, гл.
1) Сказать. Сказаного і сокирою не вирубаєш.
2) Велѣть. Він все це поробив, як йому сказано було. Сказав нагріти два казани.
3) Сказано. Извѣстно. Сказано — дитина!
Тополина, -ни, ж.
1) Одинъ тополь.
2) Древесина тополя.
3) Кой-какой тополь. Ум. тополинка, тополинонька, тополиночка.
Українство, -ва, с. Свойство и дѣятельность украинца въ національномъ смыслѣ.
