Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тор

Тор, -ру, м. Слѣдъ, колея. Вх. Уг. 271. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОР"
Дри́ндом нар. Рысью. Дриндом іде кінь. Вх. Уг. 237.
Змружувати, -жую, -єш, сов. в. змру́жити, -жу, -жиш, гл. Закрывать, закрыть (глаза). Іще й очко змружить. Грин. III. 163.
Охайливість, -вости, ж. = охайність.
Охрести, -тів, м. Принадлежности крестнаго хода: хоругви, кресты и пр. Оттут то було плачу, як охрести та мари принесли. МВ. (О. 1862. І. 87). ЗОЮР. II. 285.
Пищок, -щка, м. Часть чубука, которую берутъ въ ротъ. Шух. І. 277.
Прибутний, -а́, -е́ 1) То, что прибавляется, увеличивается въ количествѣ. Дійво — прибутне, бо... воно прибуває в господарстві, коли хто свої корови дійні має. Грин. II. 275. 2) Прибылой. Прибутна вода. Канев. у.
Пук, -ка, м. 1) Пукъ. Пов'яже солому у пуки та й везе до міста продавати жидам. Камен. у. 2) Раст. Selinum carvifolia. Шух. І. 22.
Скороспішний, -а, -е. Торопливый.
Сонце, -ця, с. 1) Солнце. Ой звечора вітер віє, зраня сонце гріє. Мет. 59. схід-со́нця. Востокъ. захід-со́нця. Западъ. по́ки со́нце світить. Вовѣки, всегда; никогда. То-же: поки світ-сонця. Поки світ-сонця вороги б Київа не достали. ЗОЮР. I. 4. Ум. со́ненько, со́нечко. Од соненька личенько смагне. АД. І. 34.
Терен 2, -рну, м. Тернъ (дерево и ягода), Primus insititia. Анн. 275. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.